10 клас українська мова

17 березня 2020 р.

Тема: Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Граматичні категорії іменників. Категорія числа, її значення та граматичні засоби вираження.Число іменників.Особливості роду іменників - назв осіб за професією, посадою, званням.стилістичні особливості іменників середнього і спільного роду.

І.Пригадайте :

                 

     

1. Дайте відповіді на питання

· Пригадайте, яка частина мови називається іменником?

· Як називаються іменники, що відповідають на питання хто? Наведіть приклади.

· Як називаються іменники, що відповідають на питання що? Наведіть приклади.

· У чому полягає відмінність між власними та загальними назвами?

· Що таке конкретні та абстрактні іменники?

2.Опрацюйте матеріал підручника п. 56, 57, 58

3. Виконайте тести:

1. Усі слова є іменниками в рядку

А виконання, виконавець, виконавши

Б книгарня, книжник, книгозбірня

В соловей, соловенятко, солов’їний

Г завідувач, завідувачка, завідувати

Д зеленаво,зеленка, зелень

2. Чоловічий рід мають усі іменники варіанта

А морок, какаду, маестро, ООН

Б Баку, продаж, столяр, денді

В Борнео, собака, аташе, Сибір

Г суддя, перекладач, путь, гімн

Д хлоп’ятко, козак, інститут, іній

3. Чоловічий рід мають усі іменники варіанта

А ступінь, балет, аташе, вісь

Б запис, галузь, нежить, гіпс

В збір, торнадо, шинель, стен

Г важіль, грань, дріб, ідальго

Д ячмінь, тюль, колібрі, висип

4. Чоловічий рід мають усі іменники варіанта

А плач, кахель, накип, перекис

Б корч, емаль, аерозоль, толь

В клавіш, шагрень, портьє, зал

Г рояль, розсип, продаж, путь

Д кір, пропис, прогрес, суміш

5. Жіночий рід мають усі іменники варіанти

А діагональ, північ, авеню, плов

Б живопис, мадам, жовч, челядь

В кефаль, гуаш, роль, нехворощ

Г тунель, скрижаль, бязь, ваніль

Д папороть, манжет, мігрень, туш

6. Жіночий рід мають усі іменники варіанта

А бандероль, бутель, цеце, УПА

Б ГЕС, коала, фланель, заполоч

В НЛО, повінь, лазур, боржомі

Г спіраль, латинь, СБУ, кольрабі

Д провесінь, ЕОМ, деталь, плащ

7. Жіночий рід мають усі іменники варіанта

А педаль, стаття, лебідь, подорож

Б ЧАЕС, мадам, розкіш, жовч

В продаж, поезія, жирафа, міль

Г купіль, ООН, дриль, радість

Д мита, лоша, ртуть, Прип’ять

8. Середній рід мають усі іменники варіанта

А кашне, метро, колібрі, манго

Б кохання, листя, шосе, Черкаси

В ЄС, завдання, збіжжя, пенсне

Г кафе, шимпанзе, каное, відео

Д Тбілісі, бароко, купе, таксі

9. Середній рід мають усі іменники варіанта

А турне, ягня, весілля, Дніпро

Б дівча, збіжжя, бароко, меню

В немовля, плем’я, рілля, філе

Г теля, куля, мартіні, авокадо

Д пальто, канапе, віче, салямі

10. Спільний рід мають усі іменники варіанта

А нероба, забіяка, юрист, бідолаха

Б незграба, суддя, тренер, сирота

В ледащо, лівша, рева, листоноша

Г староста, професор, зануда, базіка

Д ябеди, замазура, вельможа, роззява

11. До одного роду належать усі іменники в рядку

А Делі, Чернівці, Мехіко

Б Стамбул, Сочі, Чикаго

В Сена, Дністер, Міссурі

Г Нікарагуа, Китай, Чилі

Д Токіо, Сухумі, Онтаріо

12. До одного роду належать усі іменники в рядку

А Хоккайдо, Париж, Калахарі

Б Прип’ять, Умань, Ай-Петрі

В Керч, Сибір, Кіліманджаро

Г Сурамі, Балі, Севастополь

Д Вашингтон, Огайо, Кутаісі

13. До одного роду належать усі іменники в рядку

А важіль, синтез, Прут, Алжир

Б веремія, сузір’я, стать, сутінь

В комашня, цуценя, харчо, рагу

Г лівша, роззява, забудько, тріо

Д коралі, цунамі, граблі, гроші

14. Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку

А кумедне кенгуру, картопляне пюре, красиве панно

Б довгий тунель, важка путь, перспективний інженер

В багатолюдне Сочі, малий соня, старовинний піаніно

Г непосидючий хлоп’я, молода леді, лікувальне алое

Д убога сирота, повноводе Конго, кольорове драже

15. Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку

А старовинний Осло, духмяне какао, яскраве кімоно

Б львівська пані, надокучлива цеце, смачне кольрабі

В вітальний туш, рожевий фламінго, малий нікчема

Г яскрава гуаш, цікаве інтерв’ю, прозора шампунь

Д заквітчана Умань, вчена ступінь, другий степінь

16. Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку

А сонячне Баку, красивий какаду, сильний нежить

Б смачне івасі, швидке таксі, гостинна Перу

В оригінальне меню, біла тюль, маленьке шимпанзе

Г цікаве турне, просторе авеню, справедливе журі

Д далека Сибір, свіжа салямі, талановитий маестро

17. Граматична помилка є в рядку

А постійиий головний біль

Б безпечний засіб від нежиті

В зробити щеплення від кору

Г полоскання морською сіллю

Д скористатися маззю від мозолів

18. Лише в однині вживаються всі іменники рядка

А вазон, прикрість, зелень

Б Крим, молоко, залізо

В Дністер, козацтво, ім’я

Г людство, сум, мальва

Д радість, золото, вітер

19. Лише форму однини мають обидва іменники рядка

А комашня, чапля

Б молодь, нація

В журба, сумнів

Г кисень, кабінет

Д сметана, вапно

20. Лише форму однини мають обидва іменники рядка

А вуглець, родовище

Б щирість, прибуток

В селянство, шляхта

Г срібло, пектораль

Д артилерія, лейтенант

21. Лише в множині вживаються всі іменники рядка

А Карпати, проблеми, вечорниці

Б входини, народи, Альпи

В дріжджі, заручини, обличчя

Г перемовини, двері, ножиці

Д уста, м’ясниці, перешкоди

22. Лише форму множини мають обидва іменники рядка

А дебати, кеглі

Б надра, бенкети

В іменини, землі

Г ворота, радощі

Д штани, суперечки

23. Лише форму множини мають обидва іменники рядка

А оглядини, дерева

Б хрестини, дрова

В сутінки, вечори

Г фінанси, кредити

Д терези, виделки

24. До першої відміни належать усі іменники варіанта

А ясла, кума, площа, межа

Б староста, хлоп’я, вулиця, кузня

В сестра, воєвода, суддя, верба

Г кенгуреня, душа, дорога, ріка

Д жага, Лука, чебуречна, миля

25. До другої відміни належать усі іменники варіанта

А поріг,брокер, день, тюль

Б вікно, пальто, метро, мило

В барліг, брат, курінь, путь

Г хмарище, кіно, колесо, дерево

Д буття, зайченя, волосся, щастя

26. До третьої відміни належать усі іменники варіанта

А вість, якість, куліш

Б постать, мати, стать

В тінь, нежить, гармонь

Г повінь, осінь, Сибір

Д печать, лінь, стиль

27. До четвертої відміни належать усі іменники варіанта

А плем’я, полум’я, ім’я

Б сім’я, дитина, курчатко

В маля, дівча, ластовенятко

Г козеня, курча, слоненя

Д тім’я, ведмежа, криця

28. До жодної з відмін не належать усі іменники варіанта

А устаткування, жалюзі, алібі

Б Чернівці, леді, штани

В дощі, Черкаси, маестро

Г міськрада, метро, рандеву

Д вечорниці, АТС, дно

Пропоную для перегляду!

18.03.2020 р.

Доброго дня, шановні десятикласники! Готові до уроку? Сьогодні наша тема:

     Словозмінні паралелі іменників, їхні стилістичні особливості. Форми іменників О.в. і М.в. з прийменниками на позначення руху у просторі. Відмінювання іменників ІІ відміни. Родовий відмінок іменників ІІ відміни. Невідмінювані іменники.

Давайте пригадаємо матеріал 6 класу)

                                            

                                           Пригадали? А тепер уперед!

Розподільчий диктант. Запишіть подані слова в чотири колонки за відмінами.

Дитя, життя, мова, людство, сіль, блакить, полум’я, перо, кров, соловей, праця, роздоріжжя, чорнило, співак, голос, ім’я, туманність, дорога, селище, роль, межа, заметіль, мідь, ніч, алея, праця, міць, тім’я, стаття, подорож, Марія.

Прочитайте тексти. Виберіть з них іменники, поставте їх у початкову форму та визначте відміну. Запишіть іменники І та ІІ відміни у три колонки за групами: 1) тверда група; 2) м'яка група; 3) мішана група.

1. Микола мовчки вийшов у садок... Він усе думав, нащо то бог так вчинив, що недобре розділив долю між людьми: одним дав панство, й степи, й лани, а другим дав важку працю, бідність та трохи не торби (І. Нечуй-Левицький). 2. Після довгого літнього дня, коли сонце сідає, а розпечена земля поволі скидає з себе золоті шати, коли на бліде, втомлене днем небо з’являються крадькома несміливі зорі, в останньому промінці сонця справляє грища мушва, а дивно м’яке, злото-рожеве повітря приймає віддаль бузкові тони і робить простори ще ширшими і глибшими,— Маланка з Гафійкою волочать курною дорогою утому тіла й приємне почуття скінченого дня (М. Коцюбинський). 3. Я — українець. Над Дніпром стоїть в саду вишневім хата, кущі калини під вікном, криниця, журавель з цебром і скибка місяця щербата. Там я родивсь під спів зозуль (І. Нех).

    Відмінювання іменників звичайно не становить проблеми для мовців. Для переважної більшості слів будь-яка відмінкова форма відшукується автоматично. Розглянемо варіантні форми, які потребують свідомого вибору у певних ситуаціях спілкування.

У давальному відмінку іменників чоловічого роду ІІ відміни вживаються паралельні закінчення -ові, -еві (-єві) і -у, -ю: писати дядькові (дядьку), рекомендувати видавцеві (видавцю), порадити водієві (водію).

В окремих випадках єдино можливими є форми на -ові, -еві. Це стосується іменників, які в родовому відмінку мають закінчення -у, -ю. У словосполученні побажання (чиє? кому?) відділу другий іменник може означати і адресата, і суб’єкта дії (форми родового і давального відмінка цього слова збігаються), отже, тут потрібно використати форму із закінченням -ові.

Якщо в тексті поряд стоять кілька іменників чоловічого роду у формі давального відмінка однини, рекомендується вживати варіативні форми: Завтра начальникові головного управління Данилу Богдановичу Триндирівському виповнюється п’ятдесят (О. Мірошниченко).

В іменників чоловічого роду ІІ відміни, що означають істот, форма знахідного відмінка однини збігається з формою родового відмінка: розпитати секретаря, поважати друга. Іменники чоловічого роду — назви неістот — мають у знахідному відмінку однини форму, омонімічну формі називного відмінка: полагодити замок, дивитися телевізор.

Деякі назви неживих предметів виступають у знахідному відмінку у двох формах, спільних із формами називного і родового відмінків: заточив олівець / олівця, написати лист / листа. Форми з нульових закінченням є стилістично нейтральними, а отже вживаються без будь-яких обмежень. Сфера використання форм із закінченням -а (-я) — розмовне мовлення і мова художньої літератури.

Таке саме стилістичне розрізнення форм знахідного відмінка властиве тим найменуванням предметів, періодичних видань, організацій, які походять від назв істот. Літературними є форми, спільні з називним відмінком: купити «Запорожець», з’їсти наполеон. Конструкції купити «Москвича», читати «Юного натураліста» належать до стилістично знижених.

У місцевому відмінку іменники середнього роду з суфіксом -к-, що називають істот, мають варіантні закінчення -ові і -у: на ма- лятк-ові (у), на телятк-ові (-у).

Для іменників чоловічого роду — назв істот — у місцевому відмінку характерні закінчення -ові, -еві; як варіанти виступають закінчення -у (-ю), -і (-ї): на тесляр-еві (і), при товариш-еві (-і).

Іменники IV відміни із суфіксом -ен- виступають у двох формах у родовому і в орудному відмінку однини: імені й ім’я, іменем і ім’ям, тімені і тім’я, племені і плем’я. Усі паралельні форми належать до стилістично нейтральних.

У родовому відмінку множини іменників визначаються варіанти:

а) в іменників І відміни: бритв і бритов, воєн і війн, легень і легенів;

б) в іменників ІІ відміни: серць і сердець, плечей і пліч, десять раз і разів;

г) в іменників, що мають тільки форму множини: граблів і грабель, шароварів і шаровар.

У знахідному відмінку множини вживаються паралельні форми іменників — назв тварин: пасти овець і вівці, коней і коні, доглядати волів і воли.

Паралельні форми орудного відмінка утворюють:

а) іменники І відміни: сльозами і слізьми;

б) іменники, що мають тільки форму множини: ворота і ворітьми, грошима і грішми, дверима і дверми.

У художній літературі трапляються відмінкові форми іменників, які не відповідають сучасним нормам української мови. Стилістичне призначення неправильних форм — відтворення просторічних або діалектних особливостей мови героїв. У письменників-класиків такі форми не виконують стилістичної функції, якщо відповідають мовним нормам періоду написання твору (За Г. Волкотруб).

А тепер спробуйте провідміняти іменники ІІ відміни:

- рис, соус, оцет, чай;  

- будинок, Китай; 

- гість, господар, китаєць.

   Вдалося? Перевірте себе за таблицею) Дуже добре запам'ятайте правило!

-а (-я)	Приклади	-у (-ю)	Приклади
1. Назви істот, казкові персонажі	робітника, учня, батька, Діда Мороза	Назви речовин, матеріалів	льоду, меду, соку, воску, але: гуртка, табуна, хліба
2. Назви населених пунктів	Києва, Гадяча, Борисполя	Географічні назви	Дунаю, Уралу.
3. Назви конкретно і чітко окреслених предметів, речей	зошита, стільця, молотка, ножа, але: трону	Назви ігор, танців, видів спорту	хокею, вальсу, але: козачка, гопака
4. Назви мір, довжини, ваги, кількості, часу, площі, грошових одиниць	кілометра, гектара, кілограма, п’ятака але: ранку, року, часу	Назви явищ природи	вітру, морозу, снігу, дощу
5. Терміни	суфікса, іменника, діаметра, атома	Абстрактні поняття, наукові терміни	розвитку, прогресу, матеріалізму, соціалізму, жанру
6. Іменники середнього роду	плеча, вікна, озера	Назви установ	університету, вокзалу, інституту, порту

А зараз ще трішки практики))

- Розкрийте дужки, поставивши іменники у потрібному відмінку. 

1. Прийти в гості до (ювіляр, перекладач, слюсар, директор, пісняр).

2. Спеціальний одяг на (школяр, перукар, маляр, гончар, водій, санітар).

3. Покластися на (брат, господар, лікар, секретар, товариш. друг).

Складіть  2-3 речення, використавши утворені словосполучення.

Якщо впоралися, молодці! А тепер попрацюємо ще трішки!

Пригадайте))

Які граматичні категорії властиві іменнику?

· Пригадайте, що вам відомо про відміни іменників. За яким принципом іменники поділяються на відміни? Іменники якої відміни поділяють на тверду, м’яку і мішану групи?

· Які особливості відмінювання іменників І відміни? Наведіть приклади.

· З’ясуйте, які серед поданих іменників можуть вживатися і в однині, і в множині. Поставте їх у форму орудного відмінка.

Птаство, канікули, межа, депо, мрія, доля, молоко, терези, груша, боротьба, вежа, задача.

· Чому закінчення у них різне?

· Спробуйте зробити висновок про написання закінчень іменників жіночого роду на -а (-я) в орудному відмінку однини. Зверніть увагу на кінцевий приголосний основи.

                                  Запам'ятайте правило!

В орудному відмінку однини іменники жіночого роду на -а (-я) мають закінчення -ою, -ею, -єю. Закінчення -ою пишеться в іменниках з основою на твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш]: партою, водою, рукою; -ею- в іменниках з основою на м'який приголосний і [ж], [ч], [ш]: землею, межею, кручею, ношею; -єю- в іменниках з основою на [й]: надією, мрією.

                                          

                                            А тепер перевірте себе!

► Виконайте тестові завдання.

1. До першої відміни належать усі іменники варіанта:

А ясла, кума, площа, межа;

Б староста, хлоп’я, вулиця, кузня;

В сестра, воєвода, суддя, верба;

Г кенгуреня, душа, дорога, ріка;

Д жага, Лука, мати, миля.

2. Помилку допущено в слові:

А кручою;

Б шахтарем;

В вишнею;

Г мрякою;

Д мрією.

3. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А ваза, речовина, кислота;

Б тиша, свобода, глибина;

В калина, малеча, посада;

Г мелодія, береза, справа;

Д спальня, Європа, буква.

4. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А їдальня, повага, легенда;

Б Ольга, родина, волоцюга;

В геологія, дитина, дорога;

Г держава, груша, розлука;

Д мережа, горошина, карта.

5. Закінчення -ею у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А стаття, мама, земля;

Б круча, каша, площа;

В надія, воля, миля;

Г доня, дочка, доля;

Д куля, вежа, стежка.

6. Закінчення -єю у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А фантазія, місія, арія;

Б вежа, сторожа, артилерія;

В автономія, алегорія, бабуся;

Г анатомія, фізіологія, Маруся;

Д зозуля, мрія, душа.

19.03.2020

Доброго дня, шановні десятикласники. Налаштувалися на урок? Розпочинаємо!

 Тема нашого уроку: Розвиток зв'язного мовлення. Контрольний твір-стаття в газету на морально-етичну, професійну тему

Опрацюйте, будь ласка, матеріал підручника на с. 259-261. 

Впоралися? Йдемо далі)

Прочитайте. Узагальніть і запишіть у зошити зміст поняття «стаття».

Стаття, -і, ж. 1. Науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті і т. ін. 2. Самостійний розділ, параграф у юридичному документі, описі, словнику і т. ін. 3. Розділ у документі, бюджеті, який містить назву джерела доходу або обґрунтування видатку.

Стаття — важливий публіцистичний жанр, який відзначається ґрунтовним аналізом матеріалу, високим ступенем узагальнення, чіткістю висновків. Використовуючи різноманітні факти, яскраві приклади, статистичні дані, автор статті досліджує актуальні суспільно-політичні проблеми. Особливе значення для статті мають факти. їхня роль не зводиться лише до ілюстрування, вони — основа порушеної в статті проблеми. Стаття потребує літературної досконалості, стилістичної вправності (Зі словника журналістики).

Пригадайте прочитані останнім часом статті. Які проблеми порушено в них?

Далі попрацюйте із статтею вправи 726

Знову робота в зошитах!

Напишіть статтю до газети «Бібліотеки гинуть мовчки».

Удачі вам!!!

20.03.2020 р. 

Доброго дня!

Тема уроку сьогодні: Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників, їхні особливості і функціонування в мовленні. Перехід відносних прикметників у якісні, присвійних у якісні і відносні.

І. Пригадайте)

1.      Що таке прикметник?

2.      Які граматичні ознаки прикметника не є самостійними?

3.   На які групи за значенням поділяються прикметники? Назвіть їхні характерні ознаки.

4.      Яку синтаксичну роль виконує прикметник?

Розряди прикметників за значенням

Якісні	Відносні	Присвійні
Вказують на пряму ознаку, що може виражатися меншою чи більшою мірою	Виражають ознаку предмета через її зв’язки з іншими предметами, ознаками чи діями + прикметники з суфіксом -ськ-	Виражають приналежність предмета (чий?)
гарна дівчина - гарніша дівчина	дерев’яний стіл (стіл з дерева), міська дорога (дорога в місті)	Шевченкові твори, Оленина книжка

Присвійні прикметники утворюються:

1) від іменників – назв осіб ІІ відміни за допомогою суфіксів -ів (-їв); від іменників І відміни за допомогою суфіксів -ин (-їн): Миколин, Василів, Сергіїв, Марфин та іменника ІІІ відміни мати: материн; 2) від назв тварин за допомогою суфіксів -ач- (-яч-), -ин- (-їн-): курячий, гусячий, орлиний.

Прикметники можуть переходити з розряду у розряд. Це залежить від іменників, з якими вони узгоджуються.

I група	Умова переходу	II група
Присвійні: орлиний дзьоб, ведмежа послуга	Якщо виражають не належність предмета істотам, а позначають загальну родову віднесеність.	Відносні: орлине гніздо
	Якщо вживаються у фразеологізмах.	Якісні: ведмежа послуга
Якісні: легка сумка	Якщо втрачають свої характерні властивості й починають позначати постійну ознаку предмета.	Відносні: легка атлетика
Відносні: малиновий сік	Якщо втрачають ознаку, яка виражається опосередковано, і набувають ознаку, яку можна сприймати безпосередньо.	Якісні: малинова сукня

Виписати прикметник з іменником визначити розряд прикметника.

1. Заглядає в шибу казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима (В. Симоненко). 2. Коли ми виїхали на чумацький шлях, з-за дерев легко, неначе тіні вискочили троє озброєних вершників (М. Стельмах). 3. Тож, мила моя юнь, любіть, вивчайте солов’їну мову, ніде й ніколи не ганьбіть її – життя свого основу (М. Волощук). 4. Я п’ю з джерел пшеничних, польових, де шум доріг і пил на дні осіли… 5. Я нестиму до хліба велику любов через поле батьків із синівською впертістю. 6. З усіх кінців – звідтіль і відсіля пливуть веснянки під рибальські хати, стоять човни, мандрівками багаті, твоє Лиманське дивиться в поля (З тв. М. Палієнка).

Складіть речення з наведеними словами таким чином, щоб в одному випадку це слово мало відносне, а в іншому – якісне значення

 Лисячий,  Бузковий

Творча робота

  Доберіть епітети до поданих іменників: тиша, трава, птах, поле.

Д/з:  § 60, впр.432, 433

 24.03.2020 р.  Доброго дня!

Тема нашого уроку: Ступені порівняння якісних прикметників, їх творення.  Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Повні і

короткі форми прикметників, стягнені і нестягнені форми повних прикметників.

Розгляньте таблицю (додаток до уроку) «Особливості творення способів порівняння прикметників». Розкажіть, як творяться способи порівняння якісних прикметників. Які зміни відбуваються при цьому у слові?

* Чи можна в українській мові утворювати найвищий ступінь порівняння за допомогою слова самий. Наприклад: самий дешевий?

Вищий ступінь кількох прикметників утворюється від інших основ, а саме: добрий, хороший — ліпший, кращий; гарний — кращий; поганий — гірший; великий — біль­ший; малий — менший (І. Плющ).

Виконайте завдання

 1)Утворіть від поданих прикметників просту і складену форми вищого та найвищого ступенів порівняння. Визначте фонетичні зміни в основі прикметника, поясніть правопис. Складіть з утвореними словосполученнями діалог.

Дзвінкий голос, тяжке випробування, вузька стежка, гостра голка.

Короткий відпочинок, красива дівчина, поганий настрій, холодна ніч.

Близька дорога, солодкий напій, широке вікно, спокійна жінка.

Дорога людина, емоційна оцінка, високий юнак, солодка кава.

2)Запишіть прикметники вищого ступеня порівняння, вставивши пропущені літери.

Ви..ий, ду..ий, лег..ий, бли..ий, мудр..ий, солод..ий, холод., ий, м'як..ий, тепл..ий, влучн..ий, могутн..ий, весел..ий.

3)Лінгвістичний експеримент. Спробуйте утворити від поданих іменників ступені порівняння. Чи всі якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння? Поясніть, чому.

Босий, рівний, каштановий, вороний, вишневий, препоганий, величезний, чистесенький, холоднючий, лисий, сліпий, чорний.

!!! Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, оскільки вони самі вказують уже на якусь міру якості: препоганий (дуже поганий), страшнючий (надзвичайно страшний), здоровенний (дуже великий), тонесенький (дуже тонкий).

Не утворюються ступені порівняння і від назв кольорів, що перейшли з розряду відносних: кремовий, шоколадний, вишневий, бузковий тощо; від назви масті коней: вороний, буланий; від складних ознак: блідо-рожевий; від термінів: старша медсестра, молодший науковий співробітник.

*Проаналізуйте правильність уживання прикметників. Відредагуйте речення.

1. В економічно стабільних країнах кошти страхових компаній є найбільш важливішим джерелом внутрішніх інвестицій. 2. Це був самий цікавий матч сезону. 3. Це порушення було більш серйознішим, чим попереднє. 4. На Заході це найбільш могутня індустрія. 5. Магазин пропонує офісні меблі самих вишуканих форм. 6. Кімната після ремонту стала більш затишнішою. 7. Кузьменко сьогодні зловив найбільш величезну рибу (3 посібника).

*Пригадайте, які прикметники називаються повними, а які — короткими. Що таке стягнена та нестягнена форма повних прикметників? Зіставте свої відповіді з текстом. На основі тексту складіть схему «Повні та короткі прикметники в українській мові».

У сучасній українській мові розрізняють повні прикметники (винний, певний, ясний, потрібний), що відмінюються, і короткі прикметники (винен, певен, ясен, потрібен) — невідмінювані.

У сучасній українській мові в усіх її стилях і жанрах вжи­ваються повні прикметники, що в усіх відмінках мають закінчення. Наприклад: Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива (Т. Шевченко).

Прикметники типу добра, літня, добре, літнє, добрі, літні — це так звані стягнені, або скорочені, форми повних прикметників; а типу добрая, літняя, добреє, літнєє, добрії, літнії — нестягнені форми повних прикметників.

Для сучасної літературної мови звичайними є повні прикметники із стягненими закінченнями.

Нестягнені форми частіше трапляються в поетичній мові, де вживання їх здебільшого викликається вимовами стилю.

Короткі прикметники — це прикметники без закінчення. Вживаються вони лише в формі називного відмінка однини чоловічого роду паралельно з формами повних прикметників, наприклад: винен, повинен, варт, годен, повен, певен, готов, ладен та деякі інші. Всі вони вживаються і в повній формі: винний, вартий, гідний, повний і т.п. Зустрічаються короткі форми прикметників переважно в розмовній мові, віршах і народних поезіях (За Б. Куликом).

*Дослідження-спостереження. Перекладіть речення українською мовою. Зробіть висновок щодо вживання повних і неповних форм у російській та українській мовах.

1. Извозчик Иона Потапов был бел, как привидение (А. Чехов). 2. Он совсем не так смирен и добр (С. Аксаков). 3. Взрослые домашние были рады друг другу (Л. Толстой). 4. Единственная деревенская улица будто нарочно взбегала от оврага на косогор, к церкви, и там, дальше, последними своими избами уходила в молодой ельник, совсем молодой (С. Барудзин). 5. Несмотря на позднюю осень, погода стояла тихая (К. Станюкович).

*Відшукайте в тексті повні (стягнені і нестягнені) та короткі форми прикметників. Визначте їх синтаксичну функцію та стилістичну роль.

1. Виплива на сині ріки ясен вечір іздаля — і до ніг йому гвоздики клонить пристрасна земля (М. Рильський). 2. Яка ти розкішна, земле! (М. Коцюбинський). 3. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Народна творчість). 4. І широкую долину, і високую могилу, і вечірнюю годину, і що снилось, говорилось — не забуду я (Т. Шевченко). 5. Пливе човен, води повен (Народна творчість). 6. Се те тихе, нездобуте щастя вбогеє моє (І. Франко). 7. Над нами, товаришу, небо прозоре, відкрите, як синє шатро. Для нас розквітають сади неозорі (Г. Плотін). 8. Сріблясті потоки із місяця ллються, Сріблястії звуки з-під лютні несуться (А. Кримський). 9. Любо в саду соловейко виспівує, слухаю ніжне лящання; чистую, щирую річ українськую чую я в тім щебетанні (А. Кримський).

Д/з: § 61, 62 впр. 441, 447

                                                                               Додаток

«Особливості творення способів порівняння прикметників»

 25.03.2020 р.                  Доброго дня, шановні десятикласники!

Тема уроку сьогодні: Творення відносних і присвійних прикметників.  Відмінювання прикметників

Пригадайте:

- як творяться присвійні прикметники від назв людей?

· як творяться присвійні прикметники від географічних назв?

До твердої групи належать прикметники з основою на будь-який твердий приголосний: гарячий, чужий, короткий, зелений, братів, сестрин.

До м’якої групи належать прикметники з основою на м’який [нˊ]: синій, давній, ранній, пізній. Сюди належать також безкраїй, довговіїй, короткошиїй з основою на [й].

Нижче в таблиці наведено буквені (не звукові) закінчення прикметників за родами, числами і групами.

У середньому роді прикметники мають такі самі закінчення, як і в чоловічому, за винятком лише називного й знахідного відмінків, де в середньому роді виступає закінчення -е (-є): зелене, синє. 

Відмінки	Чоловічий рід		Жіночий рід		Множина
	Тверда група (жовтий)	М’яка група (синій)	Тверда група (жовта)	М’яка група (синя)	Тверда група (жовті)	М’яка група (сині)
Н.	-ий,	-ій	-а	-я	-і	-і
Р.	-ого	-ого	-ої	-ої	-их	-іх
Д.	-ому	-ому	-ій	-ій	-им	-їм
Зн.	Як у називному або родовому відмінку		-у	-ю	Як у називному або родовому відмінку
Ор.	-им	-ім	-ою	-ою	-ими	-іми
М. (на)	-ому/ -ім	-ому/ -ім	-ій	-ій	-их

 ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Прочитайте виразно текст. Знайдіть прикметники, визначте їх розряд. Відшукайте нестягнені форми прикметників. Визначте, за допомогою яких суфіксів творяться відносні прикметники.

                                                             ЧУМАЦЬКІ ШЛЯХИ

     Коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Минали осінні дні перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали величезні вози, звані мажами й мажарами, у неблизьку подорож.

    Проводжали чумаків урочисто, всім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а сивий, статечний, найшановніший у громаді чоловік благословляв їх перед нелегкою, сповненою небезпек дорогою.

    Отаман востаннє оглядав своїх побратимів. Зібралися тут найсміливіші, найдужчі, найвитриваліші. Всі вони справді можуть покластися один на одного в найбільшій скруті. Адже дорога важка, далека. Можуть і нападники підстерегти. Тоді чумакам доведеться відкласти батоги й узятися за пістолі, рушниці та шаблі, щоби не дати себе пограбувати, щоб дорогоцінна сіль припливла білою валкою аж із Криму чи Карпат до рідного села.

  Їх палить немилосердне сонце, січуть дощі, періщать вітри, а вони тихо просуваються українськими степами. Скриплять вози, ремигають воли, минають дні, ночі, і звучать поміж високими могилами чумацькі пісні. Вони розлогі, мов степ, і повільні, мов крок волів, сумні й веселі, але все-таки більше сумні, бо в кожній дорозі могла спіткати чумаків трагічна пригода. І хвороби їх скошували, і кулі ворожі. Тому так часто в їхніх піснях ідеться про смерть чумака далеко від рідної хати.

Та забіліли сніги,

Забіліли білі,

Ще й дібровонька.

Та заболіло тіло,

Чумацькеє біле,

Ще й головонька.

   Давно відійшло в минуле чумацтво, полишивши нам після себе народні пісні, легенди й перекази про ті далекі нелегкі часи. А ще полишило слід у високих небесах. Безмісячної ночі там можна бачити світлу туманну смугу, зіткану з незліченної кількості зір. Астрономи називають її Молочним Шляхом. А в Україні вона з давніх-давен відома під назвою Чумацького Шляху (За М. Слабошпицьким).

Лінгвістичне дослідження. Чи можна стверджувати, що всі прикметники твердої та м'якої групи відмінюються за поданим зразком? Доберіть власні приклади та зробіть висновок. Які форми мають прикметники короткої форми та повної нестягненої форми?

    Більшість прикметників української мови функціонує в повній змінній формі, і лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною має в називному, знахідному та кличному відмінках однини коротку (незмінну) форму з нульовим закінченням: ясен, дрібен, зелен, повен, славен, красен, винен.

Нестягнені форми можливі лише в називному, знахідному та кличному відмінках однини прикметників жіночого й середнього роду, а також у цих відмінках у множині: гарная, гарную, гарнеє, гарнії; синяя, синюю, синєє, синії. Вони трапляються здебільшого в народній творчості та поезії.

 Розподіліть наведені прикметники за групами( тверда і м'яка)

Веселий, лисяча, теплі, дужий, рання, пізня, остання, вчорашні, гарячий, мідний, 

чудовий, росяні, ясен, вовча, братній, земляна, прекрасний, білолиця, земна, хмарні, 

сині, хороші, тутешня, майбутній.

 Лінгвістичне дослідження

Один з учнів стверджує, що для правильного написання закінчень у прикметниках 

при відмінюванні досить запам’ятати відмінювання прикметників зелений і синій, 

і за цим зразком писати закінчення всіх інших прикметників. Винятків тут немає. 

Перевірте це твердження

Перевірте себе

Дайте відповіді на запитання.

— Як творяться присвійні прикметники?

— За допомогою яких суфіксів творяться відносні прикметники? Наведіть приклади.

Д/з: § 63 опрацювати, впр. 450, 453

26.03.2020 р.                           Доброго дня!

Тема уроку: Аудіювання текстів діалогічного і монологічного характеру різних стилів, типів і жанрів мовлення.Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне).

 Пояснювальний диктант.

— Поясніть, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з речень.

 До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі роботи над диктантом?

I. 1. Губами говори, а руками роби. 2. До чужого рота не приставиш ворота. 

3. Грамотний вміє читати і рядки, і між рядками. 4. Книга для людини — віконце в світ. 

5. Пусти вуха межи люди, то багато вчуєш. 6. Слухачам вуха не болять. 7. Красно

 говорить, а слухати нічого. 8. Як почалися жнива, будь скупішим на слова. 9. Що за сила

 в пері й чорнилі? 10. Що записано пером, не витягнеш і волом. 11. Так перо пише, як

 муха дише (Народна творчість).

II. 1. Слова прилітають і стеляться на папері, плачучи, сміючись, мов ті діти

 (Т. Шевченко).

2. Слова вибухали якісь майже вульгарні, руйнуючі, ішли ніби зовсім не з її вуст 

(О. Гончар). 3. Життя без книги — хата без вікна, тюрма глуха і темна, як труна. 

4. Крізь вікна книг свободи світло ллється, майбутнього видніє далина (Д. Павличко). 

5. На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі хмари строф (Л. Костенко). 6. Ще

 ваше слово ляже на папір, обпікши душу, затуманить зір. (В. Гриценко). 7. Слово по

 слову — завели річ про мене (Панас Мирний).

   Сприймання і розуміння усного мовлення забезпечує такий вид мовленнєвої діяльності,

 як аудіювання. Аудіювання є основою спілкування. Для багатьох професій уміння 

сприймати-розуміти усне мовлення необхідне у процесі виконання службових обов’язків.

Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Слухання — це передусім акустичне 

сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання включає процес сприймання і розуміння

усного мовлення.

Процес аудіювання забезпечується механізмом здогадки (про що йтиметься далі?), 

смислової орієнтації (на ситуацію спілкування, лексичне й граматичне оформлення

 виражальних засобів мови, інтонацію, жести, міміку мовця), 

тотожних замін (щоб утримати інформацію в оперативній (короткотривалій) пам’яті, 

потрібно «згортати», «спресовувати» зміст сприйнятого розгорнутого висловлювання до 

рівня тотожних за змістом ключових слів або стислих синонімічних структур: саме такі 

смислові «згустки», змістові «матриці» спроможна зберегти пам’ять). Дію цих механізмів

 можна удосконалювати тренуванням.

Важливою психологічною особливістю аудіювання є одноразовість, неповторність цього

 виду мовленнєвої діяльності у природних умовах спілкування. Тому вчені виділяють 

репродуктивне і продуктивне аудіювання. У природній ситуації спілкування 

співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання. Основною ознакою

 репродуктивного аудіювання, на відміну від продуктивного, є повторюваність усної

 інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються у процесі 

проведення усних переказів (докладних, стислих чи вибіркових), а також під час 

підготовки до творчих робіт.

Аудіювання — це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно 

сприймає усне мовлення й аналізує його (здійснює смислову обробку інформації"). Для 

цього необхідно бути уважним, вміти швидко актуалізувати весь попередній мовленнєвий 

та інформаційний досвід, концентрувати увагу на змісті висловлювання при мінімальному 

контролі за його мовною формою, мати треновану короткочасну і розвинену довготривалу 

пам’ять, здатність результативно працювати у визначених часових межах. Цього треба 

спеціально навчатись.

                                          Різновиди аудіювання

Ознайомлювальне, або глобальне, вимагає від слухача загального

охоплення змісту повідомлення, уміння визначити тему, основну думку

 повідомлення, ділити його на смислові частини, розрізняти 

композиційні елементи.

Мета — отримати загальне враження від почутого, зрозуміти аудіотекст

у цілому.

 Вивчальне, або докладне, передбачає найповніше сприймання змісту 

повідомлення, усвідомлення деталей змісту кожного з його елементів. 

Мета — зрозуміти всі подробиці сприйнятого на слух тексту.

 Критичне, ґрунтуючись на глобальному і докладному, вимагає аналізу 

сприйнятих тверджень; висловлення власної думки, оцінки з приводу

почутого, критичного осмислення сприйнятого на слух.

Мета — погодитися чи не погодитися з аудіоінформацією, висловити

 власне ставлення до почутого.

Д/з: виберіть з художньої літератури текст для  

аудіювання і складіть за ним тестові запитання.

27.03.2020 р.          Доброго дня, шановні десятикласники!

Тема уроку: Стилістичне використання якісних, відносних, присвійних прикметників. Стилістична роль повних і коротких прикметників. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків.

Ступенювання належить до стилістичних ресурсів прикметників і прислівників. Стилістичний вибір можливий завдяки синонімічним формам означень, виражених прикметниками в звичайному, вищому й найвищому ступені. Офіційно-діловий та науковий стилі використовують здебільшого відносні прикметники: надзвичайний і повноважний посол, дипломатичні ранги, вірчі грамоти; мінеральна сировина, математичний аналіз.

Досить поширені в нехудожніх стилях складні прикметники, що дають змогу стисло окреслити ознаку поняття: громадсько-політичний діяч, геополітична ситуація, квітконосне стебло.

Проста (синтетична) форма вищого й найвищого ступеня нейтральна, тобто вживається в усіх стилях мовлення: глибока (глибша, найглибша) криниця — глибокі (глибші, найглибші) знання; приваблива (привабливіша, найпривабливіша) дівчина — приваблива (привабливіша, найпривабливіша) перспектива.

Складена (аналітична) форма має відтінок книжності, тому вживається (паралельно з простою) в офіційно-діловому та науковому стилях. Крім ступенів порівняння якісні ознаки створюються й іншими способами. Нейтральні в офіційно-діловому та науковому стилях, утворення з префіксами

архі-, гіпер-, ультра-, над- тощо в публіцистичних і особливо в художніх текстах набувають різних емоційно-експресивних відтінків. Розмовне мовлення і під його впливом красне письменство широко використовують префікси (пречудовий, прегарний, преглибокий, пресвітлий), суфікси (величезний, довжелезний, широченний, страшенний, білісінький), основоскладання (предковічний, густозелений, червоногарячий) та словоскладання (добрий-добрий, старий-старий, мудрий-премудрий).

Короткі прикметники та нестягнені форми повних характерні для народної творчості. Часом нестягнені форми правили за засіб урочистості або інтимізації викладу. Проте навіть у ХІХ столітті такі форми не переважали над стягненими. У поезії вони вживалися здебільшого з ритмомелодичних міркувань. З погляду сучасної мови прикметникові форми типу рідная, великая, сучаснеє, незалежнії у віршах треба вважати за поетичну вільність, а в прозових текстах — за відхилення від літературної норми.

1. Прочитайте. Визначте стиль кожного тексту, назвіть його характерні ознаки. Вкажіть стилістичну роль прикметників.

Текст № 1

Занепад зредукованих ъ та ь, що намітився ще в пізньо-праслов’янський період, на східнослов’янському ґрунті, як і в інших слов’янських мовах, відбувався, як відомо, двома шляхами залежно від їх позиції у слові: у слабкій позиції (у кінцевих складах, перед складом з голосним повного творення або із сильним зредукованим) ультракороткі голосні ще більше скорочувалися і зникали, а в сильній позиції (у складі перед слабким зредукованим, перед сонорними р, л і, можливо, в окремих випадках під наголосом та перед групою приголосних) вони зазнавали подовження й перетворювалися в нормальні короткі голосні і, як правило, зливалися з відповідними східнослов’янськими короткими голосними о, е. Хоч обидва ці процеси взаємозумовлені й неподільні, все ж таки є підстави вважати, що перший з них передував другому: саме занепад слабких зредукованих зумовив подовження (вокалізацію) зредукованих у сильній позиції й перетворення їх у голосні о, е повного творення (Г. Півторак).

Текст № 2

АКТ

ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

□ продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

□ виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

□ здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України,

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто

ПРОГОЛОШУЄ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набуває чинності з моменту його схвалення.

24 серпня 1991 року. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Текст № 3

От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока доходять до самої води. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе топольки. Між м’якими зеленими, ніби оксамитовими, берегами в’ється гадюкою Раставиця, неначе передражнює здорові річки, як часом маленькі діти передражнюють старших (І. Нечуй-Левицький).

Текст № 4

Ви щасливі, пречистії зорі,

Ваші промені — ваша розмова;

Якби я ваші промені мала,

Я б ніколи не мовила слова.

Ви щасливі, високії зорі...

                                                 Леся Українка

2. Проведіть стилістичний експеримент. Замініть у поданому тексті складні прикметники простими. Що змінилося? Зробіть висновок, яку стилістичну роль виконують складні прикметники в реченнях. Поясніть творення та правопис складних прикметників.

1. Гуцулки погляд чорнокрилий, як птича тінь, небесна тінь! (М. Вінграновський). 2. Вже сумно вечір колір свій міняв з багряного на сизо-фіалковий (П. Тичина). 3. У 1912 році [у Вовчанську] було створено історико-археологічний музей (І. Захаров). 4. Учені почали досліджувати біоелектричні струми мозку (В. Мазенцов).

3. Розкрийте дужки, вибираючи одну з синонімічних форм вищого або найвищого ступенів порівняння прикметників чи їх синонімічну заміну. Вмотивуйте свій вибір.

1. Ліс — чудовий біологічний (повітряний фільтр, фільтр повітря). 2. (Середньовікові ліси, ліси середнього віку) виявляються (найпродуктивнішими, продуктивнішими за всі) зеленими (повітряними фабриками, фабриками повітря) (З журналу). 3. Краще, Марфушо, заглядати собі в душу (найглибш, якнайглибш) і (найпрозоріш, якнайпрозоріш) тоді, коли ще зможеш дивитися в неї, не червоніючи (М. Кропивницький). 4. По тих розмовах Підпара ставав ще (похмурішим, більш похмурим) (М. Коцюбинський). 5. Гірські гуси із Центральної Азії здійснюють переліт над вершинами Гімалаїв — (вищих за всі, найбільш високих, найвищих) гірських хребтів у світі, направляючись до своїх зимівель у Північній Індії та Бірмі (З енциклопедії).

4. Доберіть до поданих слів іменники. Складіть з новоутвореними словосполученнями речення. До якого стилю належить ця лексика?

Бюджетний, дипломатичний, геополітичний, теплоізоляційний, електромагнітний, закордонний, повноважний, пріоритетний, приватний.

► За словником з’ясуйте значення незрозумілих слів.

5. Прочитайте текст, вставляючи замість крапок потрібні прикметники-епітети. Скористайтеся словником епітетів.

...осінь стоїть над Осокорами, розкинувши високо над землею ... небесне шатро. По садах загуляли ... падолисти, та ще ... павутиння літає в повітрі, снує свою ... пряжу над перелазами. Стоїть ... пора бабиного літа, дні такі ласкаві, оповиті ... мереживом, ... смутком, ... ячанням журавлів, що відлітають у вирій.

► Порівняйте власний твір з оригіналом.

Жовтогаряча осінь стоїть над Осокорами, розкинувши високо над землею блакитне небесне шатро. По садах загуляли золоті падолисти, та ще срібне павутиння літає в повітрі, снує свою дивну пряжу над перелазами. Стоїть лагідна пора бабиного літа, останні сонячні дні такі ласкаві, оповиті сріблястим мереживом, мрійним смутком, прощальним ячанням журавлів, що відлітають у вирій (І. Цюпа).

6. Розгляньте таблицю «Помилки у вживанні форм ступенів порівняння». Коротко охарактеризуйте найпоширеніші помилки, які виникають при творенні ступенів порівняння якісних прикметників.

Помилки у вживанні форм ступенів порівняння

1. Поєднання вищого ступеня прикметника з родовим відмінком іменника без прийменника (він дужчий тебе, яблуня вище груші).

2. Вживання вищого ступеня з відносно-питальним займенником чим (я спокійніший, чим ти).

3. Змішування простої і складеної форми ступенювання: більш легший, найбільш легший.

4. Вживання слова самий для передачі найвищого ступеня порівняння: самий гарний.

5. Неправильне узгодження простої форми вищого ступеня: Мій брат вище, ніж ти. У цьому реченні потрібно вжити форму вищий, оскільки проста форма вищого ступеня повинна узгоджуватися з іменником у роді, числі та відмінку.

7. Відредагуйте речення.

1. Марія молодше мене на два роки. 2. Який метод, на вашу думку, найбільш ефективніший? 3. Фірма доставляє вантажі у самі найкоротші строки. 4. Відділ має більш великий досвід роботи у цій галузі. 5. Текст телефонограми має бути не більше 50 слів. 6. Більш цікавішої книжки годі й шукати (З посібника).

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Перекладіть речення українською мовою. Зверніть увагу на творення ступеневих форм прикметників.

1. Самое трудное для писателя не писание: писание — это самое легко. А трудно переживать то время, когда не пишется (М. Пришвин). 2. Нет другого, более красивого и более полезного времяпровождения, чем чтение (М. Костин). 3. Нет ничего дороже для автора, чем пристальное и чуткое внимание талантливого читателя (С. Маршак). 4. Нет на свете мук сильнее муки слова (С. Надсон). 5. Научная книга не только продукт, но и орудие умственного труда, инструмент не менее важный, чем микроскоп, телескоп и современная электронно-счетная машина (Е. Лихтенштейн).



07.04.2020 р. Доброго дня, шановні десятикласники! Сподіваюсь, на канікулах ви трішки перепочили! Тож до роботи! Успіхів та натхнення!

Тема уроку: Своєрідність займенника як частини мови. Розряди займенників за значенням, їх характеристика. Групи займенників.

1. Дайте відповіді на питання.

· Яка частина мови називається займенником?

· Назвіть морфологічні ознаки займенника.

· Які синтаксичні функції може виконувати займенник?

· З якими частинами мови співвідносяться займенники?

· Чи всі займенники мають форму однини та множини?

 ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Розкрийте дужки, вживаючи займенники в потрібній формі. З якими частинами мови співвідносяться ці займенники? Визначте синтаксичну роль займенників.

1. Але, може, (ви) б знайшли для (я) хоч (який-небудь) роботу (І. Франко). 2. (Я) тягнуся догори і сам собі не вірю: знову над (наш) хатою пролітають лебеді! (М. Стельмах). 3. Чіпка не може вжитися з панством, до (який) ще з дитинства затаїв ненависть (3 посібника). 4. Шукайте цензора в (себе) (Ліна Костенко). 5. Я (ти) не сльозою — ждатиму (В. Стус).

2. Розгляньте таблицю «Характеристика розрядів займенників». На основі отриманої інформації побудуйте лінгвістичне повідомлення.

Характеристика розрядів займенників

Розряди займенників	Характеристика	Займенники
Особові	Займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття	Я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони
Зворотний	Вказує на того, хто виконує дію. Не має роду, числа і називного відмінка	Себе
Присвійні	Займенники, які вказують на належність предмета особі	Мій, наш, твій, ваш, його, її, їхній, свій
Вказівні	Займенники, які вказують на предмет, ознаку, кількість	Цей, сей, той; такий; стільки
Означальні	Вказують на узагальнену ознаку	Всякий, весь, кожний, інший, сам, самий
Питальні	Займенники, які містять у собі запитання про особу, ознаку, кількість	Хто, що, який, чий, котрий, скільки
Відносні	Виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних речень до головних	Усі питальні займенники, але без питання
Неозначені	Вказують на неозначену, невідому особу, предмет, ознаку, кількість	Дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, якийсь, будь-чий, який-небудь, хтозна-скільки
Заперечні	Вказують на відсутність особи, предмета, ознаки, кількості	Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки

3. Заповніть таблицю наведеними займенниками.

Той, ніхто, абищо, я, хто, що, який, їхній, скільки, воно, будь-який, хто-небудь, стільки, інший, сам, себе, чий, скільки? ти, весь, хтось, він, цей, що? наш, мій, свій, чий? нічий, такий, кожний.

Розряди займенників

Назва розрядів		Займенники
Особові	І особа
	ІІ особа
	ІІІ особа
Зворотний
Питальні
Відносні
Заперечні
Неозначені
Вказівні
Означальні
Присвійні

4. Прочитайте питання. На їх основі складіть діалог, використовуючи займенники.

1. Що трапилось? 2. Кого ти зустрів? 3. Про що ви говорили? 4. Хто це сказав? 5. Скільки ви просперечалися? 6. Яка була твоя думка? 7. Чия це ідея? 8. Що будете робити?

5. Прочитайте прислів'я та приказки. Уставте потрібні займенники і визначте їх розряд. Поясніть значення прислів'їв та приказок.

1. ... йому про цибулю, а він мені про часник. 2. ... мовчить, той трьох навчить. 3. ... вовка не годуй, а ... усе в ліс дивиться. 4. ... в серці вариться, то на лиці не втаїться. 5. ... не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче. 6. ... самі, такі й сини. 7. Своя стріха — ... втіха (З кн. «Нема приповідки без правди»).

6. Виправте неправильно побудовані речення.

1. У неділю Лариса зустрічатиме свою маму. Вона буде у червоній сукні. 2. Ми підійшли до клумби школи, навколо якої росли дерева. 3. Раптом заєць наскочив на вовка. Він злякався і почав тікати. 4. Панночку доглядала Устя. Вона її била й штовхала. 4. Він просидів цілий вечір, обдумуючи свою автобіографію. 5. У мойого брата канікули вже розпочалися. 6. Викладачка запропонувала студенту вичитати свою доповідь. 7. Я впевнений, що доля випускників у своїх руках. 8. Андрієвська М. М. входить до складу комісії з питань екології. Про її роботу неодноразово писали в районній газеті. 9. Коли мама побачила, як я прибрала в кімнаті, вона схопилась за свою голову. 10. Письменники у своїх творах часто порушують загальнолюдські проблеми. 11. У кожної людини є своя заповітна мрія. 12. За допомогою цього словника ви зможете перекласти кожний текст 13. Керівник виконує функції і несе обов’язки, що передбачені законодавством і другими актами, що поширюються на Підприємство. 14. Цей миючий засіб зберігається при всякій температурі. 15. Донецький маргариновий завод придбає всяку олію в любій кількості за договірними цінами. 16. Я тоді працював на другому підприємстві. 17. Ринковий збір — це плата за торгові місця, котрий справляється з юридичних осіб і громадян, що реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та другі товари. 18. Товариші! Ми підвели підсумки роботи у тваринництві. Це сама головна, сама відповідальна і почесна робота. 19. Дорогу в селі Орлик відремонтовано. Директора Орлицького РТП В. В. Ступаря, який винний у цьому, попереджено. 20. Відомо, що розтягування строків сівби — це значні втрати майбутнього врожаю. Та, на жаль, цього дотримуються не скрізь.

7. Перекладіть українською мовою. Порівняйте вживання займенників у двох споріднених мовах. Укажіть групу узагальнення та розряд займенників.

1. У этих озёр одно очень странное свойство: чем меньше озеро, тем оно глубже (К. Паустовский). 2. Листья чуть шумели над моей головой (И. Тургенев). 3. Я сделал только то, что всякий другой сделал бы на моём месте (А. Чехов).4. Иногда, если книга интересовала меня или надо было прочитать её скорее, я вставал ночью и зажигал свечу (М. Горький).

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Доберіть із фразеологічного словника 5 фразеологізмів із займенниками, складіть з ними речення. Визначте розряд займенників, їх синтаксичну функцію та групу узагальнення. Поясніть значення фразеологізмів.


08.04.2020  р.                                  Доброго дня!

Тема уроку: Відмінювання займенників. Явище прономіналізації. Правопис займенників. Написання заперечних, неозначених займенників.

                            Опрацюйте матеріал, вправи запишіть у зошити.

1. Знімаючи риску, запишіть подані займенники у три колонки: ті, що пишуться разом; ті, що пишуться через дефіс; ті, що пишуться окремо. Поясніть правопис.

Де/який, ні/про/що, хто/сь, ні/до/кого, аби/в/кого, аби/хто, хто/небудь, казна/на/чому, казна/що, будь/що, що/небудь, де/що, скільки/небудь, будь/чий, аби/в/кого, котрий/сь.

2. Словниковий диктант

Хтозна-де, будь до кого, не від того, казна-що, абиякий, хто-небудь, нікогісінько, ні про що, дехто, невідь-скільки, щось, хтозна-скільки, бозна-що, нічий, дечим, хтось, ні про кого, нічий, аби з ким, абищо, ніякий, до будь-кого, казна-як, де-небудь, де з чим, ні про що, нікого.

3. Коментар учителя

У контексті деякі іменники, числівники можуть втрачати своє реальне лексичне значення і набувати узагальнено-вказівного значення, тобто своєю функцією наближатися до займенників. Явище переходу різних частин мови в займенни

Повністю переходять у займенники деякі повнозначні частини мови, а саме:

1. Числівники:

а) числівник один може вживатися у значенні неозначеного займенника

якийсь: Їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі (Марко Вовчок).

Один може виступати в ролі означального займенника: Далека нам путь, але ми не одні (В. Сосюра) (дорівнює значенню «не самі»). Один у сполученні із заперечно-підсилюючою часткою ні в заперечних реченнях у результаті прономіналізації дорівнює значенню «ніхто», «жоден»: Ні один у поході не відстав (тобто «ніхто не відстав», «жоден не відстав»);

б) в український мові числівник другий може вживатись із значенням означального займенника інший: На другу осінь учитель перейшов у друге село (А. Тесленко).

2. Прикметники:

а) прикметник цілий — у значенні означального займенника весь;

б) перший-ліпший — у значенні означального займенника всякий: На це питання може дати перший-ліпший учень з присутніх;

в) різний — у значенні всякий; певні — у значенні неозначеного займенника деякі.

3. Іменники:

а) іменники чоловік, хлопець, парубок, жінка, дівчина, людина, річ, справа можуть набувати вказівного значення;

б) іменник брат у сполученні з займенниками наш, ваш; сполучення наш брат вживається у значенні особових займенників першої особи однини і множини — дорівнює значенню я, ми, мені, нас; сполучення ваш брат вживається у значенні особових займенників другої особи однини і множини: Ми її (пісеньку) знаємо, наслухались від вашого брата (О. Корнійчук);

в) сполучення на брата, на голову, на чоловіка, на душу, з чоловіка, з брата, з душі дорівнюють значенню «на кожного», «з кожного»: по десять карбованців на брата; по два карбованці з душі; по сотні на душу. Такі словосполучення вживаються в розмовній мові (З посібника).

4. Прочитайте речення. Поясніть перехід різних частин у займенники.

1. Мов одірвалось од гіллі, одно-однісіньке під тином сидить собі в старій ряднині (Т. Шевченко). 2. Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). 3. Був у неї Андрій — цілий вік гризлася з ним, а тепер нема вже й Андрія (М. Коцюбинський). 4. На стежці не видно було ні живої душі (І. Нечуй-Левицький). 5. Коваль був чоловік розумний (А. Головко). 6. Окремі комедійні місця, розкидані по моїх картинах, завжди режисерував з великою насолодою (О. Довженко). 7. Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядками думи шикував (Леся Українка). 8. Одні орали, другі натягали дріт на межі городу, треті впорядковували сад (О. Бойченко). 9. Вчися, Михайлику, та так учися, щоб усі знали, які то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло (М. Стельмах).

5. Розгляньте схему морфологічного аналізу займенника. Випишіть із тексту займенники і зробіть їх морфологічний аналіз.

Морфологічний аналіз займенника

1. Початкова форма.

2. На яке питання відповідає.

3. Група за узагальненням.

4. Розряд за значенням.

5. Відмінок.

6. Число.

7. Рід.

8. Особливості відмінювання.

9. Особливості правопису.

10. Спосіб творення (для похідних займенників).

11. Синтаксична роль у реченні.

6. Розкрийте дужки.

1. У нашім раї на землі (ні) чого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. 2. Багато (де) чого не стало,— сказав старий. 3. Я сам, як бачиш, марне, всує, я сам занівечив свій вік, і (ні) на кого не жалкую, і (ні) у кого не прошу я, (ні) чого не прошу. 4. Що ж се зробилося з старим, чого зрадів оце? Того, що, бачите, старий подумав добро яке (сь) кому (сь) зробить. 5. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, (ні) кого нема! 6. І золото, і слава є, та нема Оксани, (ні) з ким долю поділити, (ні) з ким заспівати (З тв. Т. Шевченка). 7. Будь (що) задумане можна здійснити людськими зусиллями (З підручника).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацюйте матеріал підручника.

2) Випишіть з творів художньої літератури 5 речень, у яких би було наявне явище прономіналізації.


09.04.2020 р.                  Добрий день, шановні десятикласники!

Тема нашого уроку: Розвиток зв'язного мовлення. Електронний лист. СМС-повідомлення.

Пишіть листи і надсилайте вчасно,

Коли їх ждуть далекі адресати,

Коли є час, коли немає часу,

І коли навіть ні про що писати.

Л. Костенко

Прочитайте текст. Визначте його тему. Доберіть заголовок, відбивши в назві основну думку. З якою метою і де може бути опублікованим цей текст?

Електронне повідомлення має таку структуру: заголовок, тіло листа й підпис.

Заголовок електронного листа — сильна позиція, що формує реакцію адресата на отримане повідомлення. У заголовку міститься така інформація: унікальний ідентифікаційний номер повідомлення; адреса відправника повідомлення; адреса(и) одержувача(ів) повідомлення (аналог «кому»); тема повідомлення; час і дата його надсилання. Заголовок повинен містити стислий і чіткий опис суті питання та/або звернення до незнайомої людини. Недостатня інформативність заголовка може стати причиною комунікативної невдачі всього листа — адресат швидше за все знищить таке повідомлення, не читаючи.

Тіло листа містить текст самого повідомлення і є аналогом традиційного листа. Можна виділити деякі принципи складання електронного повідомлення, які будуть основою успішності електронної комунікації: ввічливість, грамотність, чіткість, стислість, небагатослів’я, координати для зворотного зв’язку. ЦІ параметри багато в чому повторюють принципи традиційного листування. Проте є й деякі особливості e-mail-спілкування. Так, прагнення до економії часу призводить до глобальної безграмотності e-mail-повідомлень. Кілька зайвих секунд перед відправленням листа врятують вас від багатьох неприємностей, адже помилки шкодять не тільки іміджу людини, але й репутації її фірми (За Л. Компанцевою).

• До якого з видів спілкування (контактного чи дистантного) належить електронна пошта? До якого стилю мовлення належать електронні листи?

• Сформулюйте особливості написання електронного листа.

• Доберіть українські відповідники до слів ідентифікаційний, економія.

• Прокоментуйте слова автора Кілька зайвих секунд перед відправленням листа врятують вас від багатьох неприємностей, адже помилки шкодять не тільки іміджу людини, але й репутації її фірми.

• Що спільного між традиційним й електронним листом?

• Складіть електронного листа своєму другові або подрузі, ураховуючи сформульовані автором рекомендації й поради.

 Часто в смс припускаються орфографічних і пунктуаційних помилок. Чим це зумовлено? Як ви розумієте вислів «культура смс-спілкування»?

Смс-повідомлення використовують, якщо відсутня можливість відповісти на телефонний дзвінок або самому зателефонувати, якщо треба уникнути телефонної розмови з адресатом або необхідно надіслати повідомлення кільком особам одночасно. Приватний характер смс-повідомлень забезпечує їхня конфіденційність — зміст відомий лише адресату й адресанту. Визначають такі основні риси смс: стислість, відносна концентрація нестандартних орфографічних маркерів, моментальність, приватний характер змісту, залежність від засобу передачі інформації.

• Вважають, що для смс характерні спонтанність, невимушеність, приватність... Доповніть перелік словами-маркерами, якими можна схарактеризувати смс.

• Напишіть смс-повідомлення, у якому скасовуєте зустріч з однокласником або однокласницею.

 Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Як розшифровується абревіатура смс? Наведіть приклади невідповідності між абревіатурою та її розшифрованою назвою в українській мові.

У сучасній мовній практиці не усталилося написання слова на позначення повідомлення, яке надсилається з мобільного телефону. Можна зустріти написання великими літерами, малими, латинською графікою, українською, з нарощуванням і без нього, абревіатурою з великих літер і з малих (CMC, SMS, смс, sms, есемеска, sms-ка, смс-повідомлення, sms-повідомлення). Як же правильно?

Щоб визначити, який з указаних варіантів написання відповідає нормам української мови, варто почати з походження назви. Як відомо, слово SMS — це абревіатура від англійського вислову Short Message Service — дослівно «служба коротких повідомлень». Одразу поставимо запитання: чи може використовуватися абревіатура SMS в українській мовній практиці? Ймовірно, ні, оскільки для будь-яких слів мова має власні ресурси — у нашому разі свою абетку.

Нерідко у мовній практиці трапляється й написання абревіатури малими літерами. У мові є чимало таких прикладів. Тобто послуговуватися словом смс можна. У розмовній мові часто використовують фонетичний варіант запису — есемеска. Проте такий варіант можливий лише в розмовному стилі.

Ми знаємо, що означає смс, однак чи можна його ототожнювати з поняттям «повідомлення», адже є ще й інші назви на позначення дій, пов’язаних із цією службою сервісу.

Якого роду іменник смс? Якщо брати до уваги значення цього слова, а також використання його в мовній практиці, це слово — середнього роду. Тому кажемо: нове смс, надіслане смс. А от розмовний варіант есемеска — за всіма формальними ознаками — жіночого роду (За С. Чемеркіним).

 Прочитайте слова з пісні «Стільникове кохання» гурту «Тартак». Які смс найчастіше пишете ви? Чи можна в смс освідчитися в коханні?

Напишу SMS — це технічний прогрес Дає мені шанс на майбутнє.

Зведений в культ, цей малесенький пульт З’єднує з тим, хто відсутній.

Напишу SMS — від землі до небес І з небес до землі пронесеться.

А коли долетить, хай, принаймні, на мить Твоє серце частіше заб’ється.

Домашнє завдання

Використовуючи довідкову літературу, дослідіть історію виникнення смс. Підготуйте статтю до місцевої газети за результатами дослідження. Назву статті сформулюйте самостійно.




10.04.2020 р.                                    Доброго дня!

Сподіваюсь, з електронним листом та смс ви впоралися. Чекаю повідомлень від вас, якщо виникли труднощі у роботі) А зараз переходимо до уроку.

Тема: Числівник як частина мови. Формування числівника як частини мови. Число і числівник. Розряди числівників за значенням, їх характеристика. Групи числівників за будовою

1. Бесіда з учнями

· Пригадайте, яка частина мови називається числівником.

· Які морфологічні ознаки має числівник?

· Які розряди числівників за значенням ви знаєте?

· Яку синтаксичну функцію виконують числівники в реченнях?

· У чому полягає різниця між категорією числа і числівником?

2. Прочитайте скоромовки. Укажіть числівники.

* * *

Хитру сороку спіймати морока;                

А на сорок сорок — сорок морок.

* * *

Сім братів — малярів

в королівстві кольорів.

Кожен маляр королює —

в кольорівсті малярує.

* * *

Бубоніла баба бабі:

— Ой, не дмухай на кульбабу,

Бо з кульбаби полетять

Сто малих кульбабенят.

3. На основі семантичних і граматичних ознак визначте, до якої частини мови належить кожне з наведених слів.

Одиниця, один, двійка, два, двоє, двійник, двічі, удвох, другий, двійнята, шість, шестеро, п’ятірка, п’ятірня, п’ятий, десяток, сотня, сто, сотник, мільйон.

4. Прочитайте прислів'я. Поясніть їх значення. Пригадайте інші прислів'я та приказки з числівниками.

1. Говорить так, як три дні хліба не їв. 2. Працює до сьомого поту. 3. Семеро одного не ждуть. 4. Робить п’яте через десяте. 5. Знаю, як свої п’ять пальців. 6. В три дуги зігнути.

ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Робота в групах. Прочитайте тексти  про функціонування числівників у різних мовах.

Текст № 1

У кожного з-посеред народів світу встановлюються свої особливості лічби та функціонування числівників. Так, наприклад, у мові корінних жителів російського острова Сахалін нівхів для обрахунку маленьких круглих предметів (куль, дробинок, ікринок, крапель) використовуються одні слова, для довгастих предметів (дерев, кущів, доріг) — інші. Окремі числові назви існують у нівхській мові й для членів сімей, птахів, риб, знарядь праці тощо. Своєрідність числівникової системи є непоодиноким явищем у світі, приміром, у мові фіджійців 10 човнів — це «боло», а 10 кокосових горіхів — це «каро». На щось подібне до такої системи обрахунку можна натрапити й у північноамериканських індіанців: вони по-різному називають 10 човнів, які беруть участь у військових операціях і транспортуванні продовольчих товарів. А в індіанців, які живуть в американському штаті Флорида, «на-куа» — це 10 яєць, а «на-банар» — це 10 кошиків (З посібника).

Текст № 2

Різною є й кількість самих форм числа, які вживаються в різних мовах світу. Скажімо, в українській мові первісно були представлені три форми числа — однина, множина та зникла нині двоїна, яка позначала парні предмети та предмети чи істоти у двох одиницях. У папуаській мові ава — чотири форми числа. Є й мови, у яких категорія числа відсутня взагалі, її значення передається за допомогою специфічних засобів. Так, у мовах М’янми кількість виражається своєрідними закінченнями: якщо об’єкти можна порахувати, то до основи слова додається закінчення mya (lu — людина, lumya — люди); якщо порахувати об’єкти не можна, то до основи приєднується закінчення do (lu — людина, ludo — люди). Інша особливість м’янмських мов — використання так званих лічильних слів, які обов’язково додаються до числівника: десять голів худоби, п’ять штук машин тощо. У м’янмійців є велика кількість лічильних слів, які вживаються залежно від розмірів, форми, довжини предметів, віку людей, їхньої спеціальності, стану та ін. Слід сказати, що в багатьох мовах уживаються такі лічильні слова, зокрема й в українській (З посібника).

Текст № 3

У деяких мовах значення множини передається за допомогою звичайного подвоєння слова — редуплікації. Це характеризує індонезійські, палеоафриканські, австронезійські мови, а також китайську, корейську і японську. Наприклад, в індонезійській мові orang — людина, orang-orang — люди, sedulur — друг, sedulur-sedulur — друзі й под. (З посібника).

Текст № 4

Категорія числа в більшості мов виявляється у двох формах — однини та множини. Проте первісно в багатьох мовах було по три числові категорії — однина, двоїна, множина. Двоїна позначала парні предмети та предмети кількістю в дві одиниці. Три числові форми були представлені в таких мовах, як санскрит, давньогрецька, давньовірменська та ін. Три категорії часу було й в українській мові, нині ж форми двоїни іменників та дієслів у літературній мові не вживаються, але збереглися в деяких діалектах. А от, скажімо, в папуаських мовах активно функціонує ще й четверта форма числа — троїна (З посібника).

Текст № 5

Австралійські аборигени використовують дуже своєрідну систему утворення числівників: у них 1 — це «мал», 2 — «булан», 3 — «гуліба», 4 — «булан-булан», 5 — «булан-гуліба», 6 — «гуліба-гуліба» і т. д. (З посібника).

► Порівняйте категорію числа у відомих вам мовах (українській, російській, англійській, німецькій, французькій тощо).

► Порівняйте числівники української, російської, англійської, німецької, французької мов.

2. Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність. Що нового ви довідалися про формування числівника як частини мови?

Слова на позначення числа виникли у праіндоєвропейський мовний період. Причина їхньої появи — вимога господарювання: щоб обліковувати зроблене, знайдене, треба було вміти рахувати. Проте перші числа і сучасні числівники — різні лінгвістичні поняття. Сучасні числівники мають абстрактний характер: вони не передають відмінностей між предметами, які перелічують.

У мовознавстві доведено, що числівники пов’язані з конкретними речами, предметами. Первісне нечислове значення числівників першого десятка втратилося, але етимологія деяких пізніших відома. Наприклад, сорок — мішок, у який складали чотири десятки соболевих шкірок на повну шубу; числівник п’ять походить від слів із значенням «рука»; десять у деяких мовах означає «дві руки», а числівник двадцять — «людина».

У давні періоди розвитку мови числових значень було більше, ніж у сучасних мовах. Їх різноманітність відображена у старих українських назвах вимірів: копа, пасмо, чисниця, лікоть, мірка тощо.

Із часом зв’язки числових назв із їхніми безпосередніми етимонами (первісне слово, основа чи морфема, від яких походять у сучасній мові слова) втрачалися, самі числові назви абстрагувалися, перетворившись на абстрактні слова — числівники (За О. Крижанівською).

3. Вибірковий диктант. Запишіть числівники в чотири колонки за розрядами.

Одна ціла і п’ять десятих, кільканадцять, мало, декілька, обидва, тридцять, сім цілих три десяті, тисяча, багато, двісті тринадцять, сто дев’яносто сім, троє, сімнадцятеро, тридцять один, шістсот дванадцять, чимало, п’ять цілих і дві сотих, півтора, чотири восьмі.

4. Прочитайте речення, знайдіть числівники й визначте їх розряд за значенням. Укажіть синтаксичну функцію числівників.

1. Два ведмеді в однім барлозі не живуть. 2. Двоє рідних дітей межа переділила. 3. Нарозказував міх, торбу і три оберемки. 4. І один у полі воїн. 5. Семеро одного не ждуть (З народної творчості). 6. Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й буряне море (Остап Вишня). 7. На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно (М. Коцюбинський). 8. Підпустивши звіра метрів на п’ятдесят, Кіндрат Калістратович вистрілив (Остап Вишня).

5. Доповніть прислів'я числівниками. Поясніть значення фразеологізмів. З кількома складіть речення.

1. ... разів відмір, а ... відріж. 2. ... п’ятниць на тиждень. 3. ... вода на киселі. 4. Бути на ... небі. 5. ... голова — добре, а ... краще. 6. ... як палець (Народна творчість).

6. Розгляньте схему «Числівник як частина мови». На основі отриманої інформації, побудуйте лінгвістичне повідомлення про числівник.

Числівник як частина мови

7. Запишіть числівники словами. Визначте їх розряд за значенням

( вправу не переписувати, виписати тільки числівники)

1. «Найгіршою» матір’ю серед звірів української фауни вважається козуля. У 80 випадках зі 100 за найменшої небезпеки вона кидає козеня, а в 60 випадках зі 100 вона не повертається до нього навіть після того, як небезпека минула. 2. Найменша змія нашої фауни — степова гадюка. Довжина її тулуба — до 55 см. 3. Найменша кількість помахів при польоті у метеликів: махаона — 5, білана бруквяного — 6 на секунду. Найбільша у джмеля — до 233, медоносної бджоли — 260, комара — до 594, а в деяких представників дергуна пірчастовусого — навіть до 1000 помахів за секунду. 4. Найбільшим морем, що омиває Україну, є Чорне море, яке має площу близько 420 тис. км². Особливістю моря є зараженість його вод сірководнем, починаючи з глибини 150-200 м. (З кн. «Україна в цікавих фактах»).

► Чи відомі вам ще якісь цікаві факти про українську природу?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Уявіть, що ви потрапили в часи Київської Русі. Складіть діалог між князями, використовуючи числівники.


14.04.2020 р.            Доброго дня, шановні десятикласники!

Тема уроку: Відмінювання числівників. Паралельне використання відмінкових форм числа. Паралельне вживання числівників з іменниками у непрямих відмінках.

ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ВПРАВ

1. Охарактеризуйте подані числівники за будовою, записавши окремо прості, складні і складені числівники.

Один, сто, кількадесят, п’ятдесят чотири, сімдесят восьмий, триста, двадцять, сімнадцять, п’ятсот, триста двадцять восьмий, чотири, дванадцять, сто сімнадцятий, сімдесят, сорок, дев’яносто, тридцять два, стотридцятидвохтисячний, п’ятсот вісімдесят вісім.

► Провідміняйте числівник один у чоловічому, жіночому, середньому роді однини та у множині. Зробіть висновок про особливості відмінювання цього числівника.

► Провідміняйте числівники два, три, чотири, кілька, багато. Встановіть, як відмінюються всі збірні числівники.

► Провідміняйте числівники п’ять, шість, сім, п’ятдесят, сімдесят. Яка частина змінюється при відмінюванні числівників на -десят? Зробіть висновки щодо відмінювання числівників від 5 до 80.

► Провідміняйте числівники сорок, дев’яносто, сто. Зробіть висновок щодо відмінювання цих числівників.

► Провідміняйте числівники назви сотень: двісті, дев’ятсот, п’ятсот, чотириста. Яка частина змінюється при відмінюванні числівників на -сот?

► Провідміняйте дробові числівники: одна сьома, сім десятих. Як відмінюються різні частини дробових числівників?

► Провідміняйте порядкові числівники: сімсот сімдесят сьома, сто двадцять перший. Які особливості ви помітили?

► Провідміняйте числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд. Скажіть, подібно до якої частини мови вони відмінюються?

► Провідміняйте числівники мало, немало, чимало, півтора, півтори, півтораста. Зробіть висновок, чи можна їх відмінювати?

                                                          Коментар

Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й відмінку: один стілець, одного стільця.

При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два підручники, три студенти. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом -ин, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового відмінка однини: два громадянина, три селянина. У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидваузгоджуються з іменниками: двох підручників, трьом хлопцям, обом черевикам.

Усі кількісні, а також збірні числівники, крім один, два, три, чотири, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п’ять книжок, шістсот сторінок, двоє парубків. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменником: у п’яти зошитах, двадцятьом журналістам.

Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, тисяча кілометрів.

Керування складених числівників визначається останнім з них: тридцять один учень, двадцять два пасажири.

Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі (За Г. Волкотруб).

 Розгляньте таблицю «Паралельні форми числівника». На основі отриманих даних підготуйте лінгвістичне повідомлення про паралельні відмінкові закінчення в числівниках.

Паралельні форми числівника

Відмінок	Числівники
	1 (жін. рід)	5-20, 50-80	200-900	Збірні
Н.				Двоє, два (кількісний)
Р.	Одної, однієї	П’яти, п’ятьох
Д.		П’яти, п’ятьом
З.		П’ять, п’ятьох
О.	Одною, однією		Шістьмастами, шістьомастами	П’ятьма, п’ятьома
М.		На п’яти, на п’ятьох

Провідміняйте подані числівники. Якщо в деяких відмінках існують паралельні форми, вкажіть їх.

Три, семеро, шістдесятий, тридцять два, п’ятсот, сто вісім, одна, дев’ятнадцять, сорок, мільйон, чотириста двадцять сім.

 Поставте числівник у родовий, давальний і орудний відмінки.

72; 63; 91.

 Запишіть цифри у словосполученнях словами.

1. Перед 2187 учасниками. 2. Із 128 учнями школи. 3. До 864 представників делегації. 4. Між 10 містами. 5. До 359 додати 67. 6. Доїхали до 60 кілометра. 7. Грамоти вручили 436 учасникам. 8. При підготовці варто користуватися не   менш ніж 12 джерелами. 9. Це було 55 хвилинне заняття. 10. 1200-й раз.

 Розкрийте дужки, утворюючи словосполучення. Провідміняйте утворені словосполучення, вкажіть на особливості вживання числівника з іменником.

2 (повні відра), 1500 (рік), 15 (веселі дівчата), троє (студент), 5 (ілюстрований журнал), 7,4 (кілометр), 32 (зошит), 24,5 (тонна).

 Заповніть таблицю, проілюструвавши основні правила сполучення числівників з іменниками.

Правила сполучення числівників з іменниками

Числівник	Рід	Словосполучення (числівник+іменник)	Відмінок
Один	Чол.	Один друг	Н. в. одн.
Кілька
Четверо
Одна третя
Сімнадцять
Обидва
Тисяча
Двадцять сьомий
П’ять десятих

Прочитайте текст. Поставте числівники в потрібному відмінку. Якщо наявні паралельні форми, наведіть їх (усно).

Чорне море (близько 420 тис. км²) з’єднується через протоки Босфор і Дарданелли із Середземним морем. Найбільш мілководною та заселеною є північна частина Чорного моря, яка внаслідок невеликих глибин (80-100 м) та отримання у літній період теплих прісних річкових вод краще прогрівається. Але вже на глибинах 120-200 м вода насичена сірководнем і практично не заселена живими організмами. Середній вміст солі у воді становить 14 %, який збільшується на півдні. Температура морської води на поверхні коливається влітку від 25-27 до 20-24°С, взимку — від + 8 до —0,5°С (Ф. Заставний).

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Утворіть кількісні та порядкові числівники, провідміняйте їх разом з дібраними до них іменниками. Складіть з цими числівниками речення.

2,9; 540; 600; 392; 16; 9.


15.04.2020 р.                                     Добрий день!

Тема уроку: Синтаксичні функції числівників. Написання числівників і відчислівникових слів.

                                          Мовна вікторина. Подумайте!

Текст 1

Звичайно, друзі, загадка для вас:

вгадайте, про яке словечко мова:

простий числівник це і водночас

це — наказовий спосіб дієслова.

То яке ж це слово?

Д. Білоус

Текст 2

 Скільки було: бабуся, дві матері, дві дочки і онука?

Летіла птиця на морозі,

над хатами зимовим днем;

згубила літеру в дорозі

і стала... цифрою з нулем.

Що це таке?

Д. Білоус

Текст 3

 У мене в двох кишенях є гроші: коли з одної перекладу в другу один карбованець, то буде порівну, а коли з другої перекладу в першу один карбованець, то в першій буде вдвічі більше, ніж у другій. Скільки грошей у кишенях?

 Прочитайте текст. Сформулюйте основні правила правопису складних числівників.

ПРАВОПИС ЧИСЛІВНИКІВ І ВІДЧИСЛІВНИКОВИХ СЛІВ

У складних числівниках у кінці першої частини м’який знак не пишеться: п’ятнадцять, шістнадцять, дев’ятнадцять.

Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто): трьохсотий, двадцятип’ятитисячний(але: стотисячний).

У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: п’ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий.

На початку складних слів (прикметників, іменників) перші чотири числівники мають форми одно-, дво-, три-, чотири-: двоповерховий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються лише перед голосними: двохелементний, трьохактний. Усі інші слова (крім сто) мають форму родового відмінка: десятиденний, тридцятип’ятикілометровий (але: стоголосий)

Перекладіть подані речення українською мовою. Визначте числівники та відчислівникові слова, поясніть їх правопис.

1. Это было в семидесятых годах (Л. Толстой). 2. Сечь состояла из шестидесяти с лишком куреней (Н. Гоголь). 3. Холодильник находится на тридцатиметровой глубине (Н. Максимов). 4. Лагуна отделена от моря двухъярусным валом (В. Арсеньев). 5. Даль собрал 4000 народных сказок, свыше 30 000 пословиц и составил самый полный «Толковый словарь живого языка» (А. Альперович). 6. Двухмачтовая фелюга лениво покачивается с боку на бок (А. Куприн).

 Прочитайте текст про особливості наголошування числівників.

Числівникам притаманні відмінні від інших іменних частин мови особливості наголошування, які здебільшого виявляються в характері рухомості / нерухомості наголосу. Можна виділити такі акцентуаційні типи числівників:

1. У числівниках одúн, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вíсім, дéв’ять, дéсять, двáдцять, трúдцять, сóрок, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят у непрямих відмінках (крім знахідного відмінка, якщо він збігається з називним, і кличного) наголос припадає на закінчення, наприклад: одúн — одногó, одномý, однúм, (на) одномý; п’ять — п’ятьóх (п’ятú), п’ятьóм (п’ятú), п’ятьмá (п’ятьомá), (на) п’ятьóх (п’ятú).

2. У числівниках одинадцять — дев’ятнадцять вживаються паралельні форми закінчень. У формах на -ох, -ом, -ма (-ома) наголос переходить на закінчення, наприклад: одинáдцять — одинадцятьóх, одинадцятьóм, одинадцятьмá.

У паралельних формах на -и наголос зберігається на колишньому прийменникові на: п’ятнáдцять — п’ятнáдцяти, (на) п’ятнáдцяти.

3. Складні числівники двíсті — дев’ятсóт у непрямих відмінках (за винятком знахідного відмінка, якщо він збігається з називним, і кличного) мають два наголоси: основний на закінченні або останньому складі кінцевої основи (другого компонента цих складних числівників), якщо вона має нульове закінчення, і додатковий — на останньому складі першого компонента складних числівників: трúста — трьóхсóт, трьóмстáм; вісімсóт — восьмúсóт, восьмúстáм, вісьмáстáми.

4. Числівник дев’яносто має нерухомий наголос, який припадає на елемент -

но-: дев’янóсто, дев’янóста.

5. Числівники тúсяча, мільйóн, мільярд, трильйóн, квадрильйóн за відмінювання зберігають наголос називного відмінка, тобто мають нерухомий наголос: тúсяча — тúсячі, тúсячею.

6. Збірні числівники двóє — дéсятеро, двáдцятеро, трúдцятеро наголошуються в називному відмінку на першому складі основи, а в непрямих відмінках (за винятком знахідного відмінка, якщо він збігається з називним, і кличного) наголос переміщується на закінчення -óх, -óм, -мá (-омá). У збірних числівниках одинáдцятеро — дев’ятнáдцятеро в називному відмінку наголошується компонент -нá-, а в непрямих відмінках наголос переміщується на закінчення: дев’ятнáдцятеро — дев’ятнадцятьóх, дев’ятнадцятьóм.

7. Наголошення дробових числівників дублює наголошення власне кількісних числівників (чисельник) і порядкових (знаменник) (За І. Вихованцем і К. Городенською).

 Запишіть числівники словами.

80-поверховий хмарочос, 2-місний номер, 3-тисячний мешканець, 4-мільйонне місто, 250-літній ювілей, 60-кілометровий крос, 4-актова вистава, 45-відсоткова знижка, 200-гривнева купюра, 2-мільярдна галактика, 3-мачтова яхта.

 Поставте наголос у словосполученнях

Дев’ятьом учням, дванадцятеро співробітників, п’ятьма видами транспорту, тисячі кілометрів, чотирьохсот підприємств, двадцятьом студентам, одинадцятеро товаришів, мільйонами доріг, у п’ятнадцяти книжках.

 Коментар

Синонімічні відношення існують між кількісними і збірними числівниками: два хлопці — двоє хлопців, два відра — двоє відер. Вибираючи граматичний синонім, треба зважати на семантичні, функціонально-стилістичні особливості двох розрядів числівників.

Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле: троє синів, п’ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри: сто зошитів, сорок метрів, дев’ять ділиться на три. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє — двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення як сто п’ятеро учнів, сорок двоє студентів є порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вживанні кількісних понять.

Збірні числівники широко використовуються в розмовній мові та мові художніх творів. Науковому й офіційно-діловому стилям вони не властиві. Кількісні числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі.

Розрізняються числівники двох розрядів і характером сполучуваності. Так, збірні числівники вживаються:

□ з іменниками, що називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду: троє сусідів, двоє лікарів. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища. З такими іменниками вживаються кількісні числівники: три генерали, два президенти, три академіки;

□ з іменниками, що мають лише форму множини: двоє вил, троє окулярів, двоє дитячих ясел;

□ з іменниками діти, малята, хлоп’ята, дівчата, особи: двоє хлоп’ят;

□ з особовими займенниками: нас сьогодні четверо.

Певна обмеженість у сполучувані властива і кількісним числівникам: вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються в субстантивованому значенні.

Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пестливі форми: двійко, трійко, четвірко, п’ятірко, шестірко, семірко, восьмірко — двоєчко, троєчко. Такі форми є приналежністю розмовного мовлення (За Г. Волкотруб).

 Укажіть стиль кожного речення. З'ясуйте стилістичні особливості числівників.

1. У кімнаті троє ліжок, з них двоє порожні (М. Ірчан). 2. Лишалося в неї п’ятірко курей, улітку поліцаї прийшли і чотирьох реквізували — яєць не здала (В. Дрозд). 3. Висота Джомолунгми дорівнює восьми тисячам семистам сімдесяти чотирьом метрам (З журналу). 4. Він дивився в небо, на двійко птахів, які немовби віщували спіткання з таємничим Козаком Мамаєм (О. Ільченко).

 Прочитайте речення. Проаналізуйте вживання числівників. Поясніть наявні помилки, відредагуйте.

1. З доповідями на конференції виступили троє професорів нашого університету. 2. На дитмайданчику в зоопарку бавились троє ведмежат і двоє лошат. 3. На ярмарці ми придбали шестеро грабель і четверо лопат. 4. Бабуся занесла до майстерні троє черевиків. 5. Двадцять п’ятеро співаків брали участь у першому турі конкурсу, у фінал вийшло одинадцятеро. 6. П’ятеро діб лікарі воювали за життя хворого. 7. Четвірко дев’ятикласників брали участь у районній олімпіаді з географії (З посібника).

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Складіть твір-роздум на тему «Людина у Всесвіті», використовуючи числівники. Підготуйтесь до контрольної роботи, повторіть такі частини мови,  як іменник, прикметник, займенник, числівник.




16.04.2020 р.                                  Доброго дня! 

Сподіваюсь, ви повторили вивчені раніше теми, тому сьогодні - контрольна робота. Бажаю успіхів!

Тема: Українська морфологія (частина І).

Варіанти на вибір (обов'язково вказуйте номер варіанту в зошитах)

Тестування

ВАРІАНТ 1

1. Закінчення -а(-я) у формі родового від­мінка однини потрібно вжити у слові речення

А Вуглеводи утворюються в рослинах під дією світла в процесі фотосинтез (а, у).

Б Вуглеводи розщеплюються при диханні та інших процесах обмін (а, у).

В Ґалуа зосередив увагу на проблемі розв'яз­ності простих алгебричних рівнянь – квад­ратного, кубічного – і рівнянь високого сте­пен (я, ю).

Г Крохмаль, що утворюється в зеленій частині рослин при освітленні за участю хлоро­філ(а, у), називають первинним.

2. Залежно від значення у формі родового відмінка однини мають закінчення -а(-я) і -у(-ю) всі іменники рядка

А ріст, розсип, розряд;

Б акт, рак, рахунок;

В ракурс, реоскоп, респект;

Г рівень, рисунок, різець.

3. Усі іменники потрібно писати разом у рядку

А мета/центр, екс/чемпіон, метео/прогноз;

Б мікро/батарейка, макро/економіка, квазі/частинка;

В міні/футбол, космо/хімія, стерео/звук;

Г мілі/ампер, міді/мода, лейб/медик.

4. Усі прикметники потрібно писати через дефіс у словосполученнях рядка

А Південно/Кримський канал, південно/ук­раїнський регіон;

Б Північно/Чорноморський флот, Північ­но/атлантичний альянс;

В Південно/Західна залізниця, північно/схід­ний вітер;

Г Північно/казахстанська область, півден­но/слов'янський діалект.

5.  Першою частиною виступає числівник двох- у складному слові

А (дво-/ двох-)актний;

Б (дво-/двох-)ярусний;  

В (дво-/двох-)тумбовий;

Г (дво-/двох-)разовий.

6.  Граматичну помилку в узгодженні імен­ника з числівником допущено у словосполу­ченні

А дві треті метра;

Б півтора разу;

В шістсот чотири варіанти;

Г тридцять два оберемка.

7.  Жіночі імена по батькові за допомогою суфікса -ївн- можна утворити від усіх імен рядка

А Анатолій, Еміль, Устим;

Б Дем'ян, Віль, Ілля;

В Аркадій, Валерій, Юрій;

Г Гордій, Феодосій, Назар.

8.  До невідмінюваних належить прізвище

А Тетяна Гмиря;

Б Василь Симоненко;

В Сергій Швець;

Г Надія Балíй.

9.    Визначте означальні займенники

А сам, інший, самий, кожний;

Б нікотрий, ніякий, ніщо, ніскільки;

В цей, такий, стільки, той;

Г котрий, скільки, який, чий.

10.    Укажіть правильну відмінкову форму числівника

А сто сорок п’яти;

Б ста сорока п’яти;

В (у) стах сорока п’ятьох;

Г стам сорокам п’ятьом.

11.     Укажіть рядки, у яких правильно записані займенники (дві відповіді)

А ніхто, абихто, хтось, якийсь;

Б що-небудь, казнащо, хтознащо, казнахто;

В аби з ким, в нікого, з казна-ким, хтозна-який;

Г з ні чим, ні з чим, декотрий, абищо.

Завдання 12 – 14 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначено­го цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

12.  Установити відповідність між форма­ми ступенів порівняння і прикметниками.

Форми ступенів                                                                            Прикметники

порівняння

1 проста форма вищо­го ступеня порівнян­ня                                         А найдетальніший, найвагоміший

2 складена форма ви­щого ступеня порів­няння                                     Б більш детальний, більш вагомий            

3 проста форма найви­щого ступеня порів­няння                                   В найбільш детальний, найбільш вагомий

4 складена форма най­вищого ступеня по­рівняння                                Г якнайдетальніший, щонайвагоміший

                                                                                                                    Ґ детальніший, вагомі­ший

13.     Установіть відповідність між відмінами й іменниками

Відміни

1 І відміна

2 ІІ відміна

3 ІІІ відміна

4 ІV відміна

Іменники

А мати, сміливість, скрижаль

Б старець, ставлення, спогад

В сім’я, галченя, курча

Г суддя, стежина, лівша

Ґ ясла, брокер, день

14.     Установити відповідність між займенниками і їх розрядами

Займенники

1 мене, тобі, вона, ви

2 хто? що? чий? котрий?

3 весь, кожний, сам, інший

4 ніхто, ніщо, нічий

Розряди

А питальні

Б означальні

В особові

Г зворотний

Ґ заперечні

Примітка: 1 – 10 завдання (1 б · 10 = 10 б.); 11 (2 б); 12 – 14 (· 4 б) = 12 б. Усього 24 бали розділяємо на 2 – буде оцінка.

ВАРІАНТ 2

1.      У якому рядку усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а (-я)?

А Супутник, пасажир, коледж, рядок;

Б портфель, гопак, кілометр, долар;

В Крим, Конотоп, усміх, сантиметр;

Г Кавказ, язик, Ташкент, предмет.

2.      У якому рядку усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -у (-ю)?

А Алжир (столиця), Кіпр, Синевир, Київ;

Б стадіон, Алжир (країна), Ніл, успіх;

В сад, Петро, суфікс, вогонь;

Г козак, гопак, хліб, Кривий Ріг.

3.      Укажіть незмінювані іменники.

А Устаткування, жалюзі, алібі, дно;

Б Чернівці, леді, штани, вечорниці;

В пальто, боржомі, салямі, кольрабі;

Г метро, рандеву, АТС, шимпанзе.

4.      Оберіть пару неправильно утворених форм кличного відмінка

А лікарю, подруго;

Б місяцю, Олеже;

В душо, сім’є;

Г матусю, сину.

5.      У якому рядку правильно утворено форми ступенів порівняння?

А Вужчий, більш тепліший, триваліший;

Б ласкавіший, порожніший, активніший;

В менш яскравий, скромніший, презліший;

Г рідніший, багатший, більш сміливий.

6.      Визначте вказівні займенники.

А Сам, інший, самий, кожний;

Б нікотрий, ніякий, ніщо, ніскільки;

В цей, такий, стільки, той;

Г котрий, скільки, який, чий.

7.      Займенник чий на лежить до розряду.

А особовий;

Б присвійний;

В вказівний;

Г питально-відносний.

8.      Укажіть правильну відмінкову форму числівника.

А двумстам тридцяти;

Б стома десятьма;

В тридцятьма вісьма;

Г (на) чотиристах двадцятьох.

9.      Укажіть рядок, у якому порушено граматичну форму на позначення часу

А пів на дванадцяту;

Б третя година десять хвилин;

В двадцять на десяту;

Г двадцять хвилин сьомої.

10.   Правильно поєднано числівники з іменниками в рядку

А два з половиною томів;

Б тири тижня;

В дві десятих відсотків;

Г два зошити.

11.   Оберіть складні прикметники, які пишуться через дефіс (дві відповіді)

А східно/український, життє/здатний, чотири/кутнний, хіміко/терапевтичний;

Б термо/гідро/динамічний, напів/свідомий, дво/мільйонний, україно/мовний;

В хіміко/технологічний, військово/стратегічний, військово/лікарський, південно/західний;

Г механіко/математичний, соціал/демократичний, квадратно/гніздовий, партійно/політичний.

Завдання 12 – 14 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначено­го цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

12.  Установити відповідність між форма­ми ступенів порівняння і прикметниками.

Форми ступенів                                                                            Прикметники

порівняння             

1 проста форма вищо­го ступеня порівнян­ня                                         А наймудріший, найшвидший

2 складена форма ви­щого ступеня порів­няння                                     Б більш тонкий, більш веселий            

3 проста форма найви­щого ступеня порів­няння                                   В найбільш яскравий, найбільш галасливий

4 складена форма най­вищого ступеня по­рівняння                               Г детальніший, вагомі­ший

                                                                                                                 Ґ білосніжний, пречудовий     

                                                             

13.   Установіть відповідність між відмінами й іменниками

Відміни

1 І відміна

2 ІІ відміна

3 ІІІ відміна

4 ІV відміна

Іменники

А каченя, курча, тигреня

Б хмарище, листя, село

В тополя, Ілля, плакса

Г вежа, кіно, колесо

Ґ піч, мідь, ніжність

14.  Установити відповідність між займенниками і їх розрядами

Займенники

1 хтось, бозна-що, будь-чий, казна-скільки

2 хто, що, чий, котрий

3 той, ця, ваш, їх, їхній

4 собі, собою, себе

Розряди

А відносні

Б означальні

В неозначені

Г зворотний

Ґ вказівні

Примітка: 1 – 10 завдання (1 б · 10 = 10 б.); 11 (2 б); 12 – 14 (· 4 б) = 12 б. Усього 24 бали розділяємо на 2 – буде оцінка.

Якщо впоралися із завданнями, сфотографуйте, будь ласка, роботу в зошиті та перешліть мені на Viber)




17.04.2020 р.                                 Доброго дня!

Тема уроку: Дієслово як частина мови. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані, незмінні. Зміни звуків в особливих формах дієслів. Безособові дієслова.

Перегляньте відео та пригадайте відомості про дієслово, вивчені у попередніх класах.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Прочитайте текст про загальні характеристики дієслова. На основі отриманих знань, побудуйте лінгвістичне повідомлення, доповнивши його власними знаннями та прикладами.

Дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робить (робив, зробив, робитиме, зробить, робив би, зробив би і под.) предмет? що з ним робиться (робилося, зробилося, робитиметься, зробиться, робилося б, зробилося б і под.)? Наприклад: працює, біг, прийшов, казатиму, прочитає, співав би, морозить, нудило та ін.

Дієслово може означати: а) конкретну фізичну дію (будувати, писати, вмиватися); б) переміщення у просторі (бігти, йти, їхати); в) процес мислення (думати, аналізувати, осмислювати); г) процес мовлення (говорити, повідомляти, розповідати); ґ) процес сприйняття органами чуття (бачити, чути, нюхати); д) стан особи чи предмета (сидіти, стояти, сумувати); е) бажання (хотіти, бажати, прагнути); є) ставлення до когось або до чогось (любити, ненавидіти, поважати); ж) зміни (молодіти, старіти, червоніти) і под.

Морфологічними ознаками дієслова є: вид (доконаний чи недоконаний), перехідність або неперехідність; воно змінюється за способами, часами, числами, а також особами (у теперішньому й майбутньому часах та наказовому способі) і родами (у минулому часі та умовному способі).

У реченні дієслово найчастіше виконує функції присудка або частини складеного присудка. Наприклад: Сонце вже сховалося за вільшечки, пустило крізь листя тоненькі рожеві стріли (Г. Тютюнник); Ніч здавалась днем (Ліна Костенко) (З посібника).

 Розгляньте таблицю «Форми дієслова». Доповніть таблицю прикладами.

Форми дієслова

№	Форма дієслова	Приклад
1.	Неозначена форма
2.	Способова форма (дійсний, умовний, наказовий способи)
3.	Дієприкметник
4.	Дієприслівник
5.	Безособова форма на -но, -то

► Що таке відмінювані та невідмінювані форми дієслова?

► Усі форми дієслова поділяються на дієвідмінювані і недієвідмінювані. Які форми належать до першої, а які — до другої групи?

Коментар  

Інфінітив і дієприслівник належать до невідмінюваних форм дієслова, а решта — до відмінюваних.

Система відмінюваних форм дієслова, які виражають категорії способу, часу, особи і числа, становлять дієвідмінювання.

Інфінітив, дієприкметник і дієприслівник належать до недієвідмінюваних, або непредикативних, форм дієслова (За М. Жовтобрюхом).

 ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 Прочитайте. Знайдіть дієслова та дієслівні форми, визначте їх семантику, вкажіть морфологічні ознаки виду, перехідності/неперехідності, час, число та спосіб.

Море поблискує злою блакиттю, водяний пил б’є його білим крилом. Вигнулось, знялось крило вгору і, пронизане сонцем, упало. А за ним летить друге і третє. Здається, що незнайомі блакитні птахи налетіли раптом на море і б’ються завзято грудьми, піднявши вгору білі широкі крила... Вітер заганяє дихання назад у груди. Взяв дерева за чуба і гне до землі. Все зігнулось на острові-кораблі, що несеться по морю на чорних вітрилах (За М. Коцюбинським).

► Укажіть синтаксичну роль у реченні дієслів та дієслівних форм.

 Визначте й проаналізуйте усі дієслівні форми, поділивши їх на дієвідмінювані та недієвідмінювані, відмінювані та незмінні. З'ясуйте значення дієвідмінюваних дієслівних форм (фізична дія, рух, стан, розумова, сенсорна діяльність тощо). Визначте синтаксичну роль у реченні.

1. Весна. Садочки зацвіли, неначе полотном укриті, росою божою умиті (Т. Шевченко). 2. В гаю щебетали соловейки, кували зозулі, туркотали горлиці, щебетало всяке птаство (І. Нечуй-Левицький). 3. Не кажи нічого, не подумавши, то й сміятися не будуть (І. Карпенко-Карий). 4. І листя пожовкле вітри рознесли (Т. Шевченко). 5. Здається, гори перевертав би й не чув би втоми (М. Коцюбинський). 6. Маленький хлопчик став дорослим (Ліна Костенко). 7. Як я люблю оці години праці, коли усе навколо затиха під владою чаруючої ночі (Леся Українка).

 Коментар

Частина дієслів, змінюючись за способами і часами, не змінюється, проте, за особами, родами й числами. Їх називають безособовими. Вони вживаються тільки або у форми 3-ї особи однини, або у формі середнього роду: світати — світає, світало, світатиме, світало б, нехай світає; щастити — щастить, щастило, буде щастити, щастило б, нехай щастить.

Ці дієслова переважно означають:

1) явища природи: смеркає, похолодало, розвиднюється, дніє;

2) стан людини: морозить, лихоманить, не спиться, хочеться, кортить;

3) уявлення про долю: щастить, таланить, фортунить.

При безособових дієсловах підмета не буває. Вони виступають у ролі присудків у безособових реченнях (І. Ющук).

 Прочитайте речення, визначте безособові дієслова і вкажіть їх значення.

1. Небо затягає хмарами (О. Гончар). 2. Над річкою вечоріє, прохолоднішає на ніч (Г. Тютюнник). 3. По ночах йому не спалось... Ще не світало, а Прокіп будив наймитів, дзвонив ключами (М. Коцюбинський). 4. І зітхнеться високим вершинам (О. Пахльовська). 5. І грудям дихалось легко, просторо, тільки щеміло там щось на самісінькому дні (Г. Тютюнник).

Коментар

 У лінгвістичній літературі прийнято розрізняти безособові дієслова й особові, вжиті в безособовому значенні, тобто такі, які набувають значення безособовості тільки в певному контексті. Тому головним критерієм такого розрізнення є синтаксичний. Безособові дієслова вживаються як головні члени безособових речень. Особові дієслова, вжиті в безособовому значенні, в інших контекстах вільно поєднуються з підметом: Бурлило, пінилось, ламало (В. Грінчак). Пор.: Море бурлило, пінилось (З посібника).

 Прочитайте речення. З'ясуйте, які дієслова вжито в переносному значенні. Вкажіть, у якому саме (метафора, метонімія тощо). Зробіть висновок про роль дієслів у тексті.

1. Оживуть степи, озера (Т. Шевченко). 2. Як шовки, сміються трави (М. Рильський). 3. Вдар словом так, щоб аж дзвеніло міддю (П. Тичина). 4. Земля думала глибоку думу. Мовчали вітри. По станиці пройшла мідна тиша (М. Хвильовий). 5. Зруйнувати всі фабрики, зірвати всю землю, запалити всі міста! (В. Винниченко). 6. Біжить хлоп’я, а дощ, немов кайдани, Волочиться й дитячі ноги рве (Д. Павличко).

Розподільчий диктант

Запишіть слова у три колонки: особові дєслова; безособові дієслова; особові дієслова, які можуть уживатися в безособовому значенні.

Малювати, таланити, сіріти, глянути, дощити, весніти, кипіти, говорити, смеркати, нудити, написати, гриміти, щастити, мріяти, замести, дніти, світліти.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Виписати з творів художньої літератури п’ять речень, де б вживалися дієслова та форми дієслова. Визначити їхні морфологічні, семантичні, стилістичні і синтаксичні функції.




21.04.2020 р.                   Доброго дня, шановні десятикласники!

Сьогодні ми розглянемо тему: Особливості семантики, граматичні ознаки дієслів. Дві основи дієслова. Поділ дієслів на дієвідміни. Словозміна дієслів І та ІІ дієвідміни.

ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 Розгляньте таблицю «Дві основи дієслів». Доповніть її власними ілюстраціями та побудуйте лінгвістичне повідомлення на основі отриманих відомостей.

Коментар

Дієслівні форми творяться за допомогою суфіксів і флексій (закінчень) від дієслівних основ: 1) основи теперішнього часу; 2) основи інфінітива (або минулого часу).

Основа інфінітива виділяється після відкидання суфікса -ти (-ть) разом з постфіксом -ся (-сь), якщо такий є: люби-ти, змага-ти-ся, гукну-ти, принес-ти. Від основ інфінітива творяться дієслова минулого часу (хова-в, хова-ла), умовного способу (ходи-в би), дієприкметники минулого часу (посиві-л-ий, сказа-н-ий), дієприслівники минулого часу (відда-вши). Основа теперішнього часу виділяється у дієсловах теперішнього часу 3-ї особи множини після відкидання закінчення -уть (-ють), -ать (-ять): пиш-уть, принес-уть, шука-ють, крич-ать, сто-ять. Від основи теперішнього часу утворюються особові форми теперішнього часу дійсного способу (вез-у, вез-еш, вез-е, вез-емо, вез-ете, вез-уть); форми наказового способу (вез-и, вез-іть), дієприкметники теперішнього часу (міц-ні-ючий), дієприслівники недоконаного виду (гра-ючи, леж-ачи). У дієсловах доконаного виду замість теперішнього часу виступає основа майбутнього часу: привез-у, привез-еш, привез-и, привез-іть (З підручника).

Дві основи дієслів

№	Основа інфінітива виділяється після відкидання суфікса -ти (-ть) разом з постфіксом -ся (-сь), якщо такий є		Основа теперішнього часу виділяється в дієсловах теперішнього часу 3-ї особи множини після відкидання закінчення -уть (-ють), -ать (-ять)
	Утворюються	Ілюстрація	Утворюються	Ілюстрація
1.	Дієслова минулого часу		Особові форми дієслів теперішнього часу
2.	Дієслова умовного способу		Особові форми наказового способу
3.	Дієприкметники минулого часу		Особові форми майбутнього часу дієслів доконаного виду
4.	Дієприслівники доконаного виду		Дієприкметникові форми теперішнього часу
5.			Дієприслівники недоконаного виду

 Визначте, від якої основи утворені дієслівні форми в реченнях. Назвіть формотворчі чи словозмінні афікси (усно).

1. Ніхто не подолає в нас цієї сили, народженої в ділі, змужнілої в бою (М. Рильський). 2. По горах і долинах, по всіх пробуджених до життя околицях зелено вруниться трава, і вітер несе з далечини теплий дух землі, усе, що народжується на ній під благодатним весняним сонцем, як всяке новонароджене, стає звабою (Д. Міщенко). 3. Лише боротись — значить жить (І. Франко). 4. Я не тікав, зустрівшися з врагами, і не ховавсь, лякаючись, на піч; цуравсь ходить неправими шляхами, утертими, а темними, як ніч (П. Грабовський). 5. Умій дякувати старшим за те, що вони повчають тебе. Почувши похвалу, дякуй і обіцяй жити по-людському (В. Сухомлинський).

 Розподільчий диктант. Згрупуйте подані дієслівні форми у дві колонки: в першу — ті, що утворилися від основи теперішнього часу; в другу — ті, що утворилися від основи інфінітива (письмово).

Задощило, співаючи, ходитиму, радій, зібраний, зробить, згорнутий, переходиш, утворено, берімо, забутий, міцніючий, складіть, граючи, опитавши, переписаний, переписавши, переписувати, дивлюся, привіз, закликаючи, запишіть, читати, списати, переписуючи.

Прочитайте текст. Знайдіть відповідь на питання.

· Що таке дієвідміна?

· Які способи визначення дієвідмін існують?

· Які дієслова належать до першої дієвідміни?

· Які дієслова належать до другої дієвідміни?

За типом дієвідмінювання дієслова поділяються на дві дієвідміни: першу й другу. Крім традиційного способу визначення дієвідмін за основою теперішнього часу та закінчення (до 1-ї дієвідміни належать дієслова, які в 3-ій особі множини мають закінчення -уть, -ють, а до 2-ї — дієслова, які в 3-ій особі множини мають закінчення -ать, -ять), можна встановити дієвідміну за основою інфінітива (відкинувши суфікс -ти).

До 1-і дієвідміни належать дієслова:

1) з односкладовою основою: лити, бити, мити, пити;

2) з суфіксами -ну-, -і-, -а-, що не випадають в особових формах: крикнути, біліти, грати;

3) з основою на приголосний: нести, могти, берегти;

4) з основою на -оро-, -оло-: побороти, полоти, колоти;

5) дієслова хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти.

До 2-і дієвідміни належать дієслова:

1) з суфіксами -и-, -і- (-ї-), які випадають в особових формах: варити, бачити, сидіти, клеїти;

2) з суфіксом -а- після шиплячих та [j], який випадає в особових формах: лежати, кричати, стояти;

3) дієслова спати, бігти (З посібника).

 Випишіть з речень дієслова у дві колонки за дієвідмінами.

1. Зірвалась буря — білим біла, свистить, кружляє заметіль і заганя в гаряче тіло голки холодні звідусіль; і обійма колючим роєм, і заміта вперед стежки, і нахиля переді мною кремезні клени і дубки (М. Гірник). 2. Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен і поплисти (М. Коцюбинський). 3. Стежки зміяться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить нога. Волошки дивляться в небо (М. Коцюбинський). 4. Сонце сяє, вітер з травами говоре. Перед мною і за мною степ колишеться, як море (Я. Щоголів). 5. Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюються далекі тополі (М. Коцюбинський).

 Розгляньте таблицю «Відмінювання дієслів у теперішньому часі по дієвідмінах».

 Запишіть подані дієслова в усіх особових формах однини і множини. Підкресліть зміни приголосних. Складіть схему чергування приголосних в основах дієслів.

Колихати, писати, любити, стерегти, возити, їздити.

Відмінювання дієслів у теперішньому часі по дієвідмінах

І дієвідміна
Особа	Однина			Множина
1-ша	веду	мажу	співаю	ведемо	мажемо	співаємо
2-га	ведеш	мажеш	співаєш	ведете	мажете	співаєте
3-тя	веде	маже	співає	ведуть	мажуть	співають
ІІ дієвідміна
Особа	Однина			Множина
1-ша	кричу	раджу	стою	кричимо	радимо	стоїмо
2-га	кричиш	радиш	стоїш	кричите	радите	стоїте
3-тя	кричить	радить	стоїть	кричать	радять	стоять

Коментар

При змінюванні дієслів у теперішньому часі і простій формі майбутнього деякі приголосні чергуються. Це відбувається відповідно до правил чергування приголосних. При цьому спостерігається така закономірність:

1. У дієсловах І дієвідміни чергування приголосних відбувається в усіх особах: стерегти — стережу, стережеш, стережуть; тесати — тешу, тешеш, тешуть; пекти — печу, печеш, печуть.

2. У дієсловах ІІ дієвідміни чергування приголосних відбувається тільки в 1-й особі однини: водити — воджу, водиш, водять; возити — вожу, возиш, возять; платити — плачу, платиш, платять.

3. У дієсловах ІІ дієвідміни, основа яких кінчається на губний звук (б, п, в, м, ф), у 1-й особі однини і 3-й особі множини перед закінченням з’являється л, наприклад: ловити — ловлю, ловиш, ловлять; любити — люблю, любиш, люблять; терпіти — терплю, терпиш, терплять.

Якщо такий звук л з’являється в дієсловах І дієвідміни, то він зберігається в усіх особах: сипати — сиплю, сиплеш, сиплете, сиплють (За І. Ющуком).

 Поставте дієслова, що в дужках, у потрібних особах теперішнього часу, визначивши спочатку їх дієвідміну.

1. Гострий, колючий смішок (ворушиться) у грудях у Хоми, (підступати) під горло. 2. Панський двір все голосніше (ревіти). Корови не (мукати) вже, а хриплим, скрипучим риком, повним одчаю і муки, (кликати) рятунку. Коні сердито (іржати). Вони десь (бунтувати) у стайні, (бити) землю ногами і (роздувати) од гніву ніздрі). 3. Низько (стелитися) хмари, (рости, збиватися) в купу і (опадати) (М. Коцюбинський, «Fata morgana»).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (на вибір)

► Запишіть прислів’я, додаючи особові закінчення дієслів. Визначте дієвідміну.

1. Не пита.. добрий жнець, чи широкий загонець. 2. Не той господар землі, що по ній брод.., а той, хто по ній плугом ход... 3. Скаж.. — не верне.., напиш.. — не зітр... 4. Хліборобська нива люб.. вчасні жнива (З народної творчості).

► Поставте дієслова в усіх особових формах однини і множини.

Підкресліть зміни приголосних.

Терпіти, ловити, сипати, хотіти, казати, косити, чистити, полоскати, ломити, гуркотіти, пекти.



22.04.2020 р.                 Доброго дня, шановні десятикласники!

Чекаю від вас відповіді на питання контрольної роботи!!!

А сьогодні тема уроку така: Види дієслів (доконаний і недоконаний), творення їх, вживання одного у значенні іншого. Часи дієслів (теперішній, минулий, майбутній), творення їх. 

· Пригадайте, на що вказує категорія виду дієслів?

· Які дієслова називаються дієсловами доконаного виду? Наведіть приклади.

· Які дієслова називаються дієсловами недоконаного виду? Наведіть приклади.

                                                               Довідка

Специфічною граматичною ознакою дієслова є ознака виду — недоконаного чи доконаного.

Дієслова недоконаного виду називають незавершену, необмежену в тривалості дію в минулому, теперішньому або майбутньому. Вони відповідають на питання що робити? (що робив? що робить? що робитиме? що буде робити?): співати, жартував, грає, ітиме, буде виконувати.

Дієслова доконаного виду називають дію, що завершилася в минулому або відбудеться в майбутньому. Вони відповідають на питання:

що зробити? (що зробив? що зробить?): переконати, підійшов, покаже (З посібника).

ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

                                                            Коментар

Більшість дієслів має видові пари.

Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою різних засобів:

1) додаванням і відкиданням префіксів: світити — засвітити; дружити — подружити; вабити — привабити;

2) додаванням і відкиданням суфіксів: повторювати — повторити, грюкати — грюкнути, допомагати — допомогти, зачіпати — зачепити;

3) зміною наголосу: розкидáти — розкúдати, скликáти — склúкати;

4) від інших коренів: брати — взяти, ловити — впіймати (За І. Ющуком).

Окремі дієслова не мають видових пар і вживаються лише у формі недоконаного (прагнути, гордувати, намагатися, потребувати, переслідувати, покрикувати) чи доконаного (схаменутися, стрепенутися, зурочити, розкричатися, придбати) виду. Такі дієслова називаються одновидовими.

У сучасній українській мові є ряд дієслів, що сполучають в собі значення як недоконаного, так і доконаного виду без будь-якої диференціації їх морфемного складу чи наголосу. До цього типу належать дієслова з суфіксом -ува- переважно іншомовного походження: атакувати, арештувати, гарантувати, інтенсифікувати, організувати, телеграфувати, а також веліти, женити. Такі дієслова називаються двовидовими (З посібника).

 До кожного з поданих дієслів допишіть його видову пару, де можливо. Укажіть, чим граматично виражається видове протиставлення. Визначте одновидові та двовидові дієслова. З двовидовими складіть по два речення, щоб в одному реченні вони мали доконаний, а в другому — недоконаний вид.

Заморозити, закликати, форсувати, знайти, натерпітися, мислити, мріяти, зловити, писати, йти, кохати, жити, ранити, вразити, розрізати, говорити, прилетіти, заспівувати, малювати, чекати, гордувати, падати, організувати, зібрати.

► Поміркуйте, чи розрізняються видові пари семантично.

                                                              Коментар

У процесі функціонування видові форми можуть вживатись у переносному значенні, тобто одна із форм видів може виступати замість іншої. Така «конкуренція» видів не нівелює видових розрізнень, а, навпаки, підкреслює їх опозиційність, оскільки дає можливість подвійно дивитись на дію при збереженні основного змісту і здійснювати добір: Павлусю, взувайсь у чобітки — в Чернігів їдем (П. Тичина) — форма недоконаного виду заступає форму доконаного; Воно земля і обухівська на папері значиться, як справа до продподатку дійде (О. Гончар) — форма доконаного виду вживається замість недоконаного (М. Леонова).

 Прочитайте текст. Визначте вид дієслів і граматичні засоби його вираження.

...Засинало сонце. Мов дитина, що не награлася, не навтішалася світом за довгий день, воно пручалося у чорних хмарах, сміялося, бризкало пучками променів і, врешті-решт знемігшись, стихло. Розлився морок. В степу... І в серці... Тут поле й поле, безмежне, чисте, немов святковий обрус. А там, удома, вже горять вівчарські ватри на полонинах, шепочуть сонні буки і по крутих стежках — плаях, неначе кізки, біжать додому дівчата... Десь за селом озвалася дримба, і друга, і третя... Ударив бубон...

Здавило в горлі. Ну й люди! Просив, молив, пошліть мене назад у Карпати, бо пропаду деінде,— покепкували тільки і, мов невмисне, дали призначення у цей таврійський степ. О доле, доле... Чи міг я знати, що десь отут мені судилося прожити свої найкращі роки і, може, навіть врости у землю й залишитися на все життя (В. Шевчук).

 Лінгвістичне спостереження. Прочитайте міркування В. Русанівського стосовно дієслів доконаного і недоконаного виду. Складіть усний міні-твір для доведення або спростування думки вченого.

Коли описуються якісь події, то дієслова доконаного виду чергуються з формами недоконаного: перші характеризують самі події, а другі слугують своєрідним тлом, що доповнює цю характеристику (В. Русанівський).

 Прокоментуйте вживання категорії виду в наведених реченнях.

1. Місяць піднявся вгору і сипнув промінням на море (І. Нечуй-Левицький). 2. Насадіть ліси, викохайте сади. А шляхи обсаджуйте липами і чорнокленом (Ю. Яновський). 3. І багата земля колосистим зерном пророста, І колишеться небо, як щит за плечем у солдата (А. Малишко).

 Дайте відповіді на такі питання.

· Скільки часових форм має дієслово?

· На які питання відповідають дієслова кожного часу? Наведіть приклади.

                                                                 Коментар

Дієслівні форми дійсного способу мають значення теперішнього, майбутнього, минулого, давноминулого часів.

У формах теперішнього часу виражається значення дійсного способу, особи, часу і числа: встаю, встаєш, встають.

Проста форма майбутнього часу твориться від дієслів доконаного виду, має ті самі особові закінчення, що й у теперішньому часі: несу — принесу, несеш — принесеш. Складна (синтетична) і складена (аналітична) форми утворюються від дієслів недоконаного виду: казати — казатиму (казати + му); буду казати.

Формальним показником минулого часу є суфікс -л- та його варіант -в-: водити — водив — водила — водило — водили; або нульовий суфікс (чиста основа): нести — ніс, везти — віз, брести — брів. Ненаголошений суфікс -ну- при творенні минулого часу може зникати: сохнути — сох, зів’янути — зів’яв.

Давноминулий час означає дію, що відбулася перед іншою минулою дією: Ніби задрімав був зразу, але й прокинувся рано (А. Головко). Форми давноминулого часу творяться додаванням до повнозначного дієслова минулого часу допоміжного дієслова-зв’язки бути у родових формах однини та у формі множини: сказав був, сказала була, сказало було, сказали були (З підручника).

Визначте засоби вираження граматичних ознак часу.

Зроблю, вивезу, будемо писати, накреслимо, буду згадувати, співчуваю, відзначатиму, промайне, ткатиму, складав, колихав, біг, написала була.

 Проаналізуйте особливості використання часових форм дієслова в наведених реченнях.

1. З Валдайських лісів, де дуби сивоусі, Дніпро починає свій шлях (І. Нехода). 2. За столом зібралися всі: тато ніколи не стане вечеряти, коли когось не буде (А. Дімаров). 3. Що ж, пішов і я (Г. Тютюнник). 4.— Отже, у понеділок я вас чекаю (Г. Довнар). 5. Іноді мене навіть будять пісні пташок. Як вийдеш уранці на двір, то так наче слухаєш якийсь дивний концерт (О. Ольжич). 6. От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (М. Кропивницький). 7. Раптом лихо! Ураган як ушкварить з лісу (П. Глазовий).

                                                                                                                                                                                                            Коментар

Українська мова має великі можливості синонімічного використання форм часу дієслова.

Часові форми, вжиті у переносному значенні, характерні для розмовного, публіцистичного і художнього стилів, вони створюють експресивність оповіді, виражають різноманітні значеннєві відтінки.

Форми теперішнього часу можуть також означати:

1) постійну, регулярно повторювану дію, яка не пов’язана з конкретним часом: Ніякі птахи, навіть орли, на ці висоти не злітають (О. Гончар);

2) дію, властиву предметові взагалі, тобто таку, що не має часової визначеності: Органічне скло розчиняється в ацетоні, дихлоретані;

3) дію, яка обов’язково відбудеться у близькому майбутньому: Післязавтра вирушаємо. Комендант доповів, що ешелони подадуть о дванадцятій годині (А. Хижняк);

4) дію, яка відбувалась у минулому (так званий теперішній історичний час): Заняття графікою настільки захопило Нарбута, що він, за порадою Білібіна, вирішує всерйоз заповнити прогалини в своїй художній освіті (з газети). Форми теперішнього історичного часу пожвавлюють оповідь, завдяки їм події минулого відбуваються начебто «на очах» читача.

Минулий час може вживатись замість майбутнього, якщо підкреслюється впевненість у здійсненні дії чи наміру, як-от: Ми вже побігли, а ти нас наздоженеш.

Форми майбутнього часу вживаються переносно:

1) для позначення позачасової дії (здебільшого у прислів’ях та приказках): З ким поведешся, від того й наберешся;

2) у значенні відсутності або неможливості дії у теперішньому часі (при запереченні): Сам Федір Іванович книг не читав. Усе якось часу не вистачало. Підійде до шафи, відчинить дверцята, витре рукавом скло, дістане одну книжку, другу, третю, помилується (М. Білкун) (За Г. Волкотруб).

 Утворіть всі можливі часові форми від поданих дієслів.

Ходити, плести, пливти, іти, мерзнути, погаснути.

► Складіть з цими дієсловами речення, використавши їх у переносному значенні.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Складіть по два речення з наведеними дієсловами таким чином, щоб в одному реченні це були дієслова доконаного виду, в іншому - недоконаного.

Читати, іти, привітати, скочити, ходити.



23.04.2020 р.                               Доброго дня!

Тема нашого уроку: Особові, родові, числові форми дієслів. Перехідні і неперехідні дієслова. Стан дієслова. Зворотні дієслова. Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього і майбутнього часу.


ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК. ВИКОНАННЯ ТРЕНУВАЛЬНИХ ВПРАВ

 Поставте дієслова, що в дужках, у потрібній особовій формі наказового способу.

1. Не (поганьбити) [1-ша особа множини] ж бо ніколи міщанством романтичних шат (І. Жиленко). 2. (Боротися) [2-га особа множини] — поборете (Т. Шевченко). 3. Твоєму кожному почину розкрито двері: (йти, творити, прославити) [2-га особа однини] Батьківщину (П. Тичина). 4. Свою Україну (любити, любити) [2-га особа множини] її (Т. Шевченко). 5. Не (кликати) [2-га особа однини] мене, весно, не (чаруй) [2-га особа однини] і не (вабити) [2-га особа однини]! (Леся Українка). 6. Правді в очі (дивитися) [2-га особа множини] прямо, не (одводити) [2-га особа множини] погляду вниз (В. Симоненко).

 Від поданих дієслів утворіть форми різних осіб однини та множини.

► Форми 1-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини теперішнього часу. Зверніть увагу на чергування приголосних.

Мостити, бити, летіти, жати, голубити, смикати, ненавидіти, бігти, хрестити, кликати.

► Форми 2-ї особи однини та множини теперішнього і майбутнього часу (проста форма).

Любити, цікавитися, клеїти, гриміти, кресати, кликати, стерегти, вірити, летіти, тесати, класти.

► Форми 2-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини наказового способу.

Читати, зітхнути, нести, садити, вчитися, стояти, дати, сіяти, плести, лізти, кинути, бігти.

 Коментар

Однією з важливіших граматичних ознак дієслова є ознака перехідності/неперехідності.

Перехідними називаються дієслова, які означають дію, що переходить або спрямована на предмет. При перехідних дієсловах стоїть прямий додаток, виражений іменником (займенником) у знахідому відмінку без прийменника: доглядати сад, малювати картину, відвідати друга. Перехідні дієслова можуть вимагати форми родового відмінка (без прийменника) зі значенням частини від цілого або при запереченні: купити сиру, відламати хліба, налити води; не прочитати книги, не побачити подруги, не знайти підтримки.

Неперехідними називаються дієслова, які означають дію, що не переходить на предмет. Такі дієслова не вимагають додатка: стояти, сидіти, бігти, плакати. До неперехідних належать усі дієслова з часткою -ся(-сь): сміятися, хвилюватися, милуватися (З посібника).

 Переробіть подані речення таким чином, щоб дієслова вживалися в пасивному стані.

1. Колихає жита вітерець над Дніпром (П. Тичина). 2. Прищіпку, ніби ластів’я, гойдали вітри на мотузці (Л. Талалай). 3. Гілля ламає вітер (М. Людкевич). 4. Гострі сніжинки колють обличчя (З посібника).

 З кожним наведеним словом складіть по два речення таким чином, щоб у першому випадку дієслово було перехідним, а в другому — неперехідним.

Вивчити, любити, наговорити, подарувати, святкувати, перекладати, чорніти.

 Коментар

Дієслова по-різному виражають відношення дії (або стану) до особи — діяча й предмета-об’єкта і поділяються на три групи:

активного, пасивного та зворотно-середнього стану.

Дієслова активного стану позначають дію, джерелом якої виступає сам виконавець дії (у реченні він — підмет): Учень пише реферат. Виконувана дія безпосередньо спрямовується на предмет (у реченні це прямий додаток, виражений іменником або займенником у знахідному відмінку без прийменника).

Дієслова пасивного стану вказують на дію пасивну, тоді об’єкт дії стає підметом, а суб’єкт — додатком у формі орудного відмінка без прийменника: Реферат пишеться (написаний) учнем. Дієслова пасивного стану творяться від дієслів активного стану за допомогою постфікса -ся.

Дієслова зворотно-середнього стану виражають дію суб’єкта, що не переходить на об’єкт, а зворотно спрямована на самого діяча. Дієслова зворотно-середнього стану творяться від перехідних дієслів за допомогою постфікса -ся, що зберігає значення зворотного займенника себе (З підручника).

Форми із афіксом -ся (-сь) називають зворотними формами дієслова.

Вони мають такі значення: власне зворотне (дія скерована на діяча): одягатися, умиватися; взаємно-зворотне (дія спрямована на об’єкт і суб’єкт одночасно): вітатися, сперечатися; загально-зворотне (дією позначає загальний стан суб’єкта): сердитися, веселитися; непрямо-зворотне (дія замикається в діячеві): готуватися, будуватися; активно-безоб’єктне (вказівка на постійну властивість предмета): скло б’ється, земля крутиться; безособове (суб’єкт виражений давальним відмінком): йому не спиться, мені хочеться (З посібника).

 Визначте стан дієслова у словосполученнях.

Колеги вітаються, друзі сваряться, річка розливається, піклуватися про рідних, виконується скрипалем, доглядати сад, не побачити подруги, відвідати друга, малювати картину, малюється художниками, їй не сидиться, хлопчик прибрався.

Визначте в поданих реченнях дієслова і залежні від них іменники чи займенники. Випишіть дієслова в три колонки: в першу — перехідні, в другу — неперехідні, а в третю — зворотні.

1. Вишивала я узори з тривогою пополам (П. Тичина). 2. Дівчата вгледіли на леваді кущ калини (І. Нечуй-Левицький). 3. Енеєм кинута я бідна (І. Котляревський). 4. Згадується Улянці дідова казка (О. Донченко). 5. Пісня виконується всіма учасниками концерту (З посібника). 6. Косар на луці косу дзвінко клепле (М. Рильський). 7. Там три верби схилилися, мов журяться вони (Л. Глібов). 8. За матерньою поміччю хлопчик не забарився умитися, прибратися (Панас Мирний).

 Прочитайте текст. Випишіть з нього в таблицю сім дієслів та схарактеризуйте їх граматичні ознаки за зразком.

Морфологічний розбір дієслова

№ з/п	Дієслово	Початкова форма	Вид	Перехідність / неперехідність	Стан	Спосіб	Час	Особа	Число	Рід	Член речення
1.
2.

Під час розкопок археологів на території України часто знаходять тризуб, який, на думку вчених, мав якесь важливе значення для котрогось із давніх слов’янських племен. Це міг бути або його символ, або знак влади вождя племені. Згодом, у часи Володимира Святославича (його ще називали Володимиром Великим), тризуб з’являється на монетах Русі й стає князівським знаком, добре знаним і за її межами. Його разом із владою успадковують Володимирові наступники на престолі. Тризуб часто зустрічається на варязьких мечах (тих воїнів, які були на службі в київських князів), знайшли його і в гербі Анни Ярославни, доньки Ярослава Мудрого, королеви Франції. Цим знаком володарі руських земель скріплювали договори з іншими країнами, він стояв на поясах княжих дружинників.

Яке значення вкладалося в тризуб? Єдиної відповіді на це запитання серед істориків немає. Одні вважають, що він уособлював три стихії природи: повітря, воду й землю. Інші переконані: тризуб — це обожнення рибальського знаряддя. Ще інші наполягають: це стилізоване зображення сокола. Є й версія про те, що він — відтворення предмета, схожого на булаву — символ влади.

Тризуб повертається на наші землі після проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки. Було це в листопаді 1917 року. Символ князівської влади Київської Русі з’явився на печатках і ділових паперах молодої Української держави. Художник Василь Кричевський підготував проект герба з тризубом на ньому, який було затверджено в березні 1918 року.

З проголошенням незалежності України тризуб став гербом Української держави (М. Федотів).

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Зробіть морфологічний аналіз дієслів у тексті.

Тут, де народився ти і зріс, нині все буяє, промениться: жовтокрилі соняхи — мов ліс, орачів переросла пшениця. Ячмені видзвонюють привіт, світяться снагою золотою. Знай: за працю кожному, як слід, ця земля віддячить добротою (К. Дрок).



24.04.2020 р.                                      Доброго дня!

Тема уроку: Розвиток мовлення. Доповідь у науковому стилі.   

                                 Три завдання оратора: що сказати, де сказати, як сказати.
                                                                                                                       Цицерон

Наукова доповідь – жанр наукового стилю, що передбачає розгорнуте повідомлення з певної теми; виголошується в аудиторії. У доповіді порушують актуальні наукові проблеми, що потребують вирішення. З-поміж вимог до наукової доповіді основними є такі: наукова обґрунтованість, достовірність фактичного матеріалу, переконливість висновків, висловлення власного ставлення до порушеної проблеми.

Підготовка до виголошення доповіді відбувається в такій послідовності:

1) з'ясуйте мету й завдання доповіді, ураховуючи цільову аудиторію;
2) сформулюйте тему та мікротеми, запишіть складний план;
3) доберіть і опрацюйте наукову літературу; зробіть тематичні виписки і запишіть тези;
4) визначте дискусійні питання, продумайте, як їх репрезентувати в доповіді;
5) визначте, які способи ілюстрації фактичного матеріалу доцільно використати для розкриття кожного пункту плану (мультимедійна презентація, таблиця, малюнки, схеми, діаграми, відеозаписи тощо);
6) продумайте оригінальний початок доповіді (наприклад, досвідчені мовці радять починати доповідь із несподіваної для слухачів тези, риторичного питання, приголомшливого факту тощо);
7) відповідно до мети доповіді сформулюйте висновки;
8) письмово оформіть матеріали доповіді;
9) перевірте текст доповіді на відповідність основним вимогам до усного виступу; проаналізуйте послідовність і пропорційність її частин, зважаючи на кількість і якість ілюстративного матеріалу, усуньте зайве, удоскональте стиль викладу, виправте помилки;
10) спочатку доповідь прочитайте вголос удома перед уявними чи реальними слухачами (можна зробити відео- або аудіозапис), потім, спираючись на план і цитати, прочитайте доповідь ще раз;
11) відредагуйте (у разі потреби) текст;
12) спрогнозуйте можливі питання слухачів і підготуйтеся до відповіді на них під час обговорення доповіді.


Доповідь виголошують на уроці, зборах чи тематичному вечорі, на занятті гуртка. Після виголошення доповіді автор обов'язково називає використані джерела.

 Прочитайте висловлювання. На основі їх сформулюйте поради для доповідачів.

1. Нехай паузи поділяють думку, що викладається, на її складові частини, але щоб кожна з цих частин не втрачала своєї належності й безперервності (К. Станіславський). 2. Тон голосу, очі і вираз обличчя є не менш красномовними, ніж слова (Ж. де Лабрюйєр). 3. Модуляції голосу — найпрекрасніша з усіх чарівностей красномовства. Це музика голосу (Л. да Він- чї). 4. Слово... є певною мірою стимулом розуму. Але коли словом занадто захоплюються і відривають його від реальності, воно вже втрачає зв’язок з дійсністю... Перший симптом — це надто велика кількість слів для вираження й короткого змісту. Скоро постає другий симптом: базікання, яке не виражає ніякого змісту (Т. Майореску). 5. Форма, у яку одягнені думки оратора, збуджує увагу й захоплення натовпу (Ф. Честерфілд). 

Вдало складений текст на дев'яносто відсотків гарантує успіх будь-якого виступу. Однак повний успіх виступу за добре складеним текстом залежить від а) володіння матеріалом, б) володіння самим собою і в) володіння аудиторією.
Для активізації сприймання виступу доцільно застосовувати такі формальні прийоми: постановку риторичних питань, уведення в розповідь елементів гумору, тимчасовий перехід на розмовний стиль викладу, вживання вставних речень, використання пауз тощо.


 Прочитайте в підручнику української літератури уривки статей про ваших улюблених поетів чи письменників. Які джерела використали автори підручника, щоб розповісти про них? На основі цих джерел підготуйте доповідь про улюбленого майстра слова.


Домашнє завдання

 Підготуйте доповідь із мовознавчої теми (на вибір): «Особливості спілкування в Інтернеті»; «Вплив мультфільмів на мовлення молодших школярів» (доповідь зробіть на А4 , сфотографуйте та перешліть мені на Viber)




28.04.2020 р.             Доброго дня, шановні десятикласники!

Тема нашого уроку: Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієслівні та прикметникові характеристики дієприкметників. Активні та пасивні дієприкметники, їх відмінювання.

Перегляньте, будь ласка, відео:

 АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Прочитайте. Знайдіть у тексті дієприкметники. На яке питання вони відповідають? Від якої частини мови утворені?(усно)

Тепер уже можна було скласти уяву про все, що відбувалось тут. Гнаний вітром, вогонь наступав з недалекого узвишшя довжелезною лавою. Там, де вона прокотилася, залягла чорна пустеля, зрідка покрапана ледве жевріючими цяточками. Люди змагалися з вогнем врукопаш. На тлі невисокого полум’я виразно було видно, як вони, розтягнувшись у живий ланцюг, кидаються на вогонь грудьми, обсипаючись іскрами, наче зорями. В хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи (О. Гончар).

 Опрацюйте п. 76 підручника на ст. 188-191

ВИРОБЛЕННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК.

Розподільчий диктант. Запишіть у дві колонки словосполучення з прикметниками та дієприкметниками.

Нездійснена мрія, нездійсненна мрія, нездоланний народ, нездоланий народ, варена курка, варені яйця, солені огірки, солоні огірки, пéчена картопля, печéна картопля.

 Користуючись таблицею, розкажіть про особливості творення активних і пасивних дієприкметників. Доповніть таблицю власними прикладами.

                                           Творення дієприкметників

Групи дієприкметників	Основа	Формотворчий суфікс	Закінчення	Приклад
Активні теперішнього часу	Основа теперішнього часу дієслів (недоконаного виду)	-уч- (-юч-)	-ий
		-ач- (-яч-)	-ий
Активні минулого часу	Основа інфінітива дієслів (непохідних, доконаного виду)	-л-	-ий
Пасивні минулого часу	Основа інфінітива дієслів (перехідних, доконаного, рідше — недоконаного виду)	-н-	-ий
		-ен- (-єн-)	-ий
		-т-	-ий

Коментар

У сучасній українській мові активні дієприкметники теперішнього часу вживаються рідко; їх творення й використання потрібно уникати, послуговуючись натомість конструкціями:

той, що(який)...; ті, що (які)... тощо або добираючи відповідні іменники.

Виконати завдання усно

► Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники теперішнього часу.

Виступати, дрижати, працювати, існувати, ревіти.

►  Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники минулого часу.

Пожовтіти, посивіти, потемніти, пригоріти, зів’янути.

►  Від поданих дієслів утворити пасивні дієприкметники.

Засіяти, шити, написати, втратити, виплеснути.

 Відредагуйте речення, правильно записуючи форми дієприкметників. Визначте синтаксичну роль дієприкметника.

1. Кружляв в останньому вальсі падаючий лист. 2. Студенти, відвідавші експозиції музею, були в захваті від побаченого. 3. Мене вразили її збліднівші уста, змарнівше обличчя. 4. Чоловік, наближавшийся до нас, зупинився. 5. Під лежащий камінь вода не тече. 6. Посивівше волосся пасмами спадало на чоло, закривало очі. 7. На вечорі виступили з читанням своїх творів початкуючі письменники (З посібника). 8. Там три принцеси зачакловоні у сивих зморщених бабусь (Л. Костенко). 9. Увага! На період спалаху грипу всі температурячі хворі обслуговуються на дому, при зверненні в поліклініку — в першому кабінеті на першому поверсі (З оголошення).

 Логічний диктант. Поєднайте перший та другий стовпчики, знайшовши продовження висловів.

1 ...три роки ждуть. 2 ...заєць і пенька боїться. 3 Під ... камінь вода не тече. 4 ... коню в зуби не дивляться. 5 Не завжди учений мудрий, а ... — дурний 6 ... гостю місце за дверима. 7 Обід без солі ..., а без хліба ...

А дарованому Б незваному В несмачний, неситий Г невчений Д лежачий Е обіцяного Э полоханий

 Відредагуйте.

Бажаючі складати ЗНО; відстаючий учень; вражаючі результати; діючий вулкан; діючий закон; домінуючий мотив; думаюча людина; захоплюючі краєвиди; зволожуючий крем; знаюча студентка; зникаючі види; миючі засоби; обезболюючий засіб; пануюча ідея; переконуючий доказ; підростаюче покоління; правляча еліта; хвилюючі слова; виступаючий на засіданні; віруючий чоловік; завідуючий кафедри; працюючий на підприємстві; початкуючий поет; лідируюча команда; перебуваючий у відрядженні; сидячі місця; знаючий фізику.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Визначте в тексті дієприкметники. Зробіть їх морфологічний аналіз за схемою.

1. Дієприкметник для розбору.

2. Початкова форма.

3. Активний чи пасивний.

4. Час.

5. Вид.

6. Число.

7. Рід.

8. Відмінок.

9. Спосіб творення.

10. Правопис.

11. Синтаксична роль.

Роса потягла з вологих трав густий дух вимороженої бодяги, в’ялої бугили і пожухлого мокрого сіна, що позалишалося в кущах по торішній косовиці.

Пахла чорна земля на пагорбах між заплавами — пахла весняною жагою родити і вимерлими травами, трухлим сухостоєм і молодим пагіллям — пахла вічністю і скороминучою порою...

І серед тих запахів Андрій ніяк не міг упізнати одного, що нагадував йому дитинство, пасьбу на купині з пляшкою холодного молока і окрайцем хліба в торбині, перший вечір з Клавою отут, посеред лук, клечані святки в бабусиній хаті, примазаній ради празника і струшеній різучою осокою,— запах нагадував йому все життя, крім служби на морі (Г. Тютюнник).

                                         ШАНОВНІ ДЕСЯТИКЛАСНИКИ!


ЦЯ СТОРІНКА ПЕРЕВАНТАЖЕНА, ТОМУ Я СТВОРИЛА ЩЕ ОДНУ ВКЛАДКУ:

                      "10 КЛАС УКРАЇНСЬКА МОВА КВІТЕНЬ-ТРАВЕНЬ".


 ТЕПЕР НОВИЙ МАТЕРІАЛ ВИ ЗМОЖЕТЕ ОПРАЦЬОВУВАТИ НА НОВІЙ СТОРІНЦІ.

                                                      БАЖАЮ УДАЧІ!!!