Українська мова та література: 10 клас українська мова квітень-травень

29.04.2020р. Доброго дня!

Тема нашого уроку: Творення і правопис дієприкметників. ВІдмінювання і вживання дієприкметників.Дієприкметниковий зворот. Перехід дієприкметників у прикметники. Безособові форми на -но, -то.

Перегляньте, будь ласка, відео:

Творення дієприкметників

Слід запам’ятати, що дієприкметники доконаного виду творяться від дієслів доконаного виду; дієприкметники недоконаного виду – відповідно, від недоконаного виду дієслів.

	активний стан	пасивний стан
теперішній час	Суфікси -ач- (-яч); -уч- (-юч-), які, щоправда, вважається невластивими українській мові. Мовознавці радять замінювати їх прикметниками, дієприкметниками, іменниками та складними конструкціями типу “той, що..”, “той, який…”	не вживаються
минулий час	-л- згорілий, посивілий	-н-, -ен-, -т- виконаний, підметений, зшитий

Дієприкметниковий зворот

Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник + залежні від нього слова.

Наприклад: Груші та яблуні (які?), розкидані між зеленими грабами, стоять у цвіту.

Коми при дієприкметниковому звороті

Дієприкметниковий зворот відокремлюється	Приклади

Якщо стоїть після означуваного слова.	3 путі далекої вернувся машиніст, укритий порохом, увесь пропахлий димом (М. Рильський).
Якщо стосується особового займенника.	Усе ще зачудований, я сів у саду під яблунею (Є. Гуцало).
Якщо стоїть перед означуваним словом і має додатковий обставинний відтінок (до нього можна поставити питання чому? за якої умови? незважаючи на що?).	Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М. Стельмах).
Якщо стоїть перед означуваним словом і відділений від нього іншими членами речення (особливо присудком).	Наснажена життям, аж весела йтиме гроза (О. Гончар).
Дієприкметниковий зворот не відокремлюється	Приклади
Якщо стоїть перед означуваним словом (не має обставинного відтінку й означуване слово — іменник).	Глибоко приховані спогади бентежили Олену.

Спишіть речення, розставляючи розділові знаки.

1. Небо збіліле від спеки вже сивіє мов попеліє (Леся Українка). 2. Через двадцять років після смерті Тараса Шевченка музей створений на Чернечій горі гостинно відчинив двері для перших відвідувачів. 3. Крива похилена хатинка з чорною стріхою і білими стінами стояла поміж закинутих із забитими вікнами осель (М. Коцюбинський). 4. За горами гори хмарою повиті засіяні горем кровію политі (Т. Шевченко). 5. А за річкою попід кучерявим зеленим лісом височіла гора вкрита розкішними килимами ярини (За М. Коцюбинським). 6. Несподівано на вулицю вилетіли довгі санки запряжені парою коней (О. Копиленко). 7. Вийди коханая працею зморена хоч на хвилиночку в гай (М. Старицький).

Спишіть речення. Підкресліть дієприкметникові звороти й обґрунтуйте, чому вони не відокремлюються комами.

1. Край моря сонце золотить укриті лісом гори (Н. Забіла). 2. Чужим ножем краяний хліб не смакує (Народна творчість). 3. І сп’янілий до нестями вечір квітами пропах, солов’їними піснями заливається в кущах (В. Сосюра). 4. Марно втраченого дня не повернеш (Народна творчість). 5. Умитий дощем ліс, здається, як і ми, дихає на повні груди (О. Рибчинський).

Прочитайте текст. Випишіть речення з дієприкметниковими зворотами, підкресліть ці звороти.

Олесь Гончар виріс на Полтавщині, уславленій іменами багатьох видатних людей. Він любив оточене глибоким яром степове село з назвою Суха. Це батьківщина матері письменника. Знесилена важкою працею, вона рано пішла з життя. Виховували Олеся дідусь і бабуся, а після смерті дідуся — мамин брат. Він і дав Олесеві своє прізвище — Гончар. З теплотою й ніжністю згадує свій рід письменник. Читачів «Щоденника» хвилюють слова, написані про бабусю: «Бабуся — найрідніша людина, яка була для мене як образ самого народу». Під час навчання в школі Олесеві довелося жити на квартирі. Щовихідного він поспішав у Суху до своєї бабусі. Саме тоді й трапився з ним випадок, описаний в оповіданні «Ода тій хаті, що в снігах». Так сталося, що хлопчик, урятований у хуртовину в степу, став видатним українським письменником.

Домашнє завдання:

доберіть до поданого тлумачення відповідне слово.

1. Той, що схуднув, виснажився від горя, туги, хвороби, недоїдання, тяжкої праці тощо

А змарнівший

Б змарнілий

В змарнований

Г марний

2. Той, що став сухим, позбувся вологи

А просохнувший

Б просохлий

В просохший

Г просохнутий

3. Той, хто здобув перемогу

А перемігший

Б переміглий

В перемогший

Г той, що переміг

30.04.2020 р. Доброго дня, шановні учні!

Тема нашого уроку: Дієприслівник. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду.

Перегляньте, будь ласка,відео:

Розгляньте таблицю «Дієприслівник як особлива форма дієслова». Охарактеризуйте відмінні та спільні ознаки дієприслівника з дієсловом та прислівником. Підготуйте лінгвістичне повідомлення про дієприслівник на основі отриманих даних.

Дієприслівник як особлива форма дієслова

Що означає	На які питання відповідає	Граматичні ознаки
		Дієслова	Прислівника
Додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом	Що роблячи? Що зробивши?	1. Виду (доконаний чи недоконаний). 2. Перехідності / неперехідності. 3. Часу (минулого або теперішнього). 4. Може мати залежні слова, з якими становить дієприслівниковий зворот.	1. У реченні виконує функцію обставини 2. Незмінюваний

► Поміркуйте, лексичне значення дієприслівників ближче до дієслова чи прислівника?

Складіть речення з поданими словами. Поясніть синтаксичну функцію однокореневих слів. Визначте їхню частиномовну приналежність. Зробіть висновки.

Палаючі очі, палаючи від радості; тремтячі голоси, тремтячи від холоду; стоячі води, стоячи біля вікна.

Прокоментуйте прислів'я. Поясніть правопис не з дієприслівниками. Визначте вид дієприслівників (усно)

1. Не/поберігши тіла, і душу погубиш. 2. Не/взявшись до сокири, не зробиш хати. 3. Не/зазнавши біди, не буде добра. 4. Не/давши слова — держись, а давши — кріпись (3 народної творчості). 5. До цього треба додати хіба ще те, що силкуючись удавати з себе пана він без жалю нівечив і українську і російську мову, не/хтуючи першу і не/знаючи другої (Б. Грінченко). 6. Андрій мчав, не/зупиняючись і не/переводячи подиху, як знетямлений (В. Козаченко). 7. І спустився, не/знаючи того, що журавлі, яких він хотів наздогнати, полетіли не/зупиняючись на південь своїм великим шляхом перелітних птахів (О. Іваненко).

Утворіть дієприслівники від поданих дієслів.

Привезти, уникати, скласти, зберегти, перевірити, читати, згадати, штовхати, штовхнути, відокремлювати, топити, ламати, порозростатися, стрибати, стрибнути, дивитися, аплодувати, працювати, попрацювати, обдумати, обдумувати.

Перекладіть речення українською мовою. Порівняйте особливості творення дієприслівника у двох мовах (усно).

1. Шелестя холодными садами, тихо поднимается рассвет (В. Луговской). 2. Туман прозрачный по полям идет навстречу мне, луны касаясь по краям, мелькая в вышине (И. Бунин). 3. Тучи, казалось, все росли и росли, охватывая все большее пространство, и, разрываясь, с поразительной быстротой поднимались по небосклону (К. Станюкович). 4. Как привидение, береза стоит, серея, за окном (И. Бунин). 5. Не трудясь, не найдешь счастья, не посеяв, не соберешь урожая. 6. Посеяв ячмень, не жди пшеницы (Пословицы). 7. Нужен был новый теоретических подход, вскрывающий механизм электронных процессов, происходящих в магнитном поле (Из журнала).

Виправте помилки у вживанні дієприслівників. Поясніть причини виникнення таких помилок.

1. Доярки ходили поміж рядами корів, вилискуючи червоними спинами (З газети). 2. Батьки повинні приводити дітей в дитсадок чистими й охайними, маючи при собі носову хустку (З оголошення в дитячому садку). 3. Дивлячись на цю картину, в нас мимоволі стискається серце. 4. Увійшовши в ліс, сонце сіло (З посібника). 5. Скупавшись у холодній воді, у нього була ангіна. 6. Згадаючи своє дитинство, мені так захотілося знову побувати в ньому (З учнівських творів).

Прочитайте речення. Поміркуйте, чим викликана їхня недосконалість. Виправте помилки (усно)

1. Починаючи збори, у мене спочатку була невпевненість у їхній необхідності. 2. Зробив усі домашні завдання, ти можеш відпочити. 3. Залишаючи приміщення, світло обов’язково повинно вимикатись. 4. Прикрашаючи ялинку, у нас був святковий настрій. 5. Стоя біля дошки, Максим завжди розгублюється і не може добре відповідати. 6. Починаючи вивчати проблему, йому бачилась можливість її практичного застосування. 7. Знайомлячись з експозицією музею, екскурсоводу було задано відвідувачами багато запитань. 8. Вивчаючи ці зразки, були відзначені їхні переваги. 9. Сидя так близько від телевізора, псується зір. 10. Перечитуючи твої листи, мені ставало спокійніше на серці. 11. Їдучи на змагання, всім хочеться перемагати. 12. Дізнавшись про твої успіхи, мені було дуже приємно. 13. Ремонтуючи вчасно взуття, воно буде довше вам служити. 14. Познайомившись з Григорієм ближче, стало зрозуміло, яка це чудова людина. 15. Приїхавши у Чернігів, нами були відвідані майже всі музеї. 16. Послухав співачку, виникає бажання знову прийти на її концерт. 17. Розірвавши конверт, лист був одразу прочитаний. 18. Закінчивши університет, мене призначили на посаду програміста.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Запишіть переклад.

1. Ощутив сильную головную боль, заведующая отделом решила принять обезболивающее. 2. Приняв необходимые меры, заместитель декана решил, что больше не станет доверять тем сотрудникам, которые все делают лишь для видимости. 3. Несмотря на усилия верующих, не все желающие смогли попасть на данное мероприятие. 4. Осмотрев комнату, он пришел к таким же выводам, что и следственная комиссия, по крайней мере, общий беспорядок сразу бросался в глаза. 5. Войдя в аудиторию в качестве студента, он понял, что теперь для него многое измениться.

05.05.2020 р. Доброго дня, шановні учні!

Тема нашого уроку: Дієприслівниковий зворот. Творення і вживання дієприслівників.

Уважно подивіться цікаве відео:

Повторіть!!!

Дієприслівник — особлива незмінювана форма дієслова, що виражає додаткову дію та відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

*Ознаки дієслова*	*Ознаки прислівника*
вид (доконаний — написавши, недоконаний — пишучи)	незмінюваність
залежні слова (іменник, займенник, прислівник — розмовляючи про канікули)	роль обставини в реченні

Опрацюйте інформацію!!!

Творення дієприслівників

Під час творення дієприслівників обов’язково слід брати до уваги вид дієлова, від якого утворюється дієприслівник. Від дієслів доконаного виду творяться дієприслівники доконаного виду, від дієслів недоконаного – відповідно, дієприслівники недоконаного виду.

Варто розібратися, які суфікси використовуються для творення дієпрсилівників:

Вид дієприслівника	Суфікси	Приклади
недоконаний	-учи, -ючи (І дієвідміна)	милуючись, хапаючи – тому що милуються, хапають
недоконаний	-ачи, -ячи (ІІ дієвідміна)	говорячи, сидячи – тому говорять, сидять
доконаний	-ши, -вши	сказавши, здійснивши

Дієприслівниковий зворот

Дієприслівниковий зворот – це дієприслівник із залежними від нього словами.У більшості випадків дієприслівниковий зворот і одиничний дієприслівник виділяються комами з обох боків. Проте є два випадки, коли не потрібно виділяти їх комами:

· якщо це дієприслівниковий зворот, який став фразеологізмом (говорити не переводячи духу)

· якщо це одиничний дієприслівник, який стоїть після присудка й означає спосіб дії (відповідає на питання як?)

Слід уникати прикрих граматичних помилок! Запам’ятайте два такі правила:

1. Дія, названа присудком, повинна стосуватися в реченні того ж діяча, що й дія, названа дієприслівником.

2. Не може мати дієприслівникового звороту односкладне безособове речення.

Тому неправильними є речення на кшталт: “Проходячи повз вікно, почулася пісня” або “Опинившись у лісі, нам стало страшно“. Варто сказати: “Коли ми проходили повз вікно, почулася пісня” і “Опинившись у лісі, ми відчули страх / Коли ми опинилися в лісі, нам стало страшно“.

Помилки при використанні дієприслівникових зворотів

При використанні дієприслівникових зворотів трапляються помилки. Найчастіше такі помилки зустрічаються:

у безособових реченнях, коли додаток виражений формою давального відмінка: Повернувшись додому, мені захотілося відпочити (неправильно). – Повернувшись додому, я захотів відпочити. Коли я повернувся додому, мені захотілося відпочити (правильно).
у пасивних конструкціях, коли суб’єкт дії присудка і суб’єкт дії дієприслівника не збігаються: Завдання виконано правильно, вивчивши теоретичний матеріал (неправильно). – Завдання виконано правильно після вивчення теоретичного матеріалу. Завдання ми виконали правильно, вивчивши теоретичний матеріал (правильно).
коли в ролі однорідних поєднуються дієприслівниковий зворот і підрядне речення: Екскурси в минуле, які часом сягають вражаючої емоційної сили, стаючи похмурим символом фашизму (неправильно). –Екскурси в минуле, які часом сягають вражаючої емоційної сили, стають похмурим символом фашизму. Екскурси в минуле часом сягають вражаючої емоційної сили, стаючи похмурим символом фашизму (правильно).
коли дієслово-присудок і дієприслівник мають різних діячів: Перебуваючи в різних куточках планети, співробітництво між ними продовжувалося (неправильно). – Перебуваючи за кордоном, вони продовжували співробітництво. Співробітництво між ними продовжувалося і тоді, коли вони перебували за кордоном (правильно).

06.05.2020 р. , 07.05.2020 р. Доброго дня, шановні учні!

Дана тема розрахована на два урока.

Тема уроку: Прислівник як частина мови. Розряди прислівників за значенням: обставинні й означальні. Морфологічні типи прислівників. Ступені порівняння означальних прислівників. Правопис прислівників і прислівникових сполучень.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Розподільчий диктант. Запишіть прислівники за розрядами.

По-весняному, зненацька, вголос, зумисне, вниз, холодно, навприсядки, спокійно, сумно, утричі, дешевше, по-юнацьки, гарно, захоплено, уважно, далеко, двічі, звідусіль, досі, мимоволі, відразу, ясно, завжди.

Розглянувши таблицю, складіть коротке лінгвістичне повідомлення про прислівник як незмінну частину мови.

Прислівник як частина мови

Основні характеристики		Приклади
Семантичні (розряди і групи)
Означальні	Якісно-означальні	Високо, лагідно, наполегливо
	Кількісно-означальні	Мало, злегка, тричі, трохи
	Способу дії	Напам’ять, жартома
Обставинні	Часу	Торік, вчора, досі, зранку, завжди
	Місця	Вгорі, там, туди, звідусіль
	Причини	Ненароком, чомусь, тому, знічев’я
	Мети	Наперекір, навмисне, напоказ
Граматичні (морфологічні)
Незмінність
Якісно-означальні мають ступені порівняння		Весело — веселіше — найвеселіше; Тихо — більш тихо — найбільш тихо
Суфікси: -о, -е, -и, -а, -ому, -ему, -ні		Щиро, добре, по-вовчи, учора
Будова
Прості		Тут, де, ясно, гарно
Складні		Куди-небудь, босоніж
Складені		На сміх, день у день
Синтаксичні функції
Обставина		Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з’їсти нині, то лиши на завтра (Народна творчість).
Присудок		Працю плуга по борозні видно (Народна творчість).
Вставні слова		І найвища, по-моєму, краса — це краса вірності (О. Гончар).

ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ. ВИКОНАННЯ ТРЕНУВАЛЬНИХ ВПРАВ

Знайдіть у тексті прислівники. Визначте розряд за значенням та синтаксичну функцію (усно).

Щоночі перед нами відкривається небесна книга Всесвіту — міріади далеких зірок. Вони групуються у фігури, начебто зумисне і неспроста позбирав їх докупи, немов по-мистецькому вишив на небесному килимі вигадливі візерунки — сузір’я.

Кожен народ по-своєму поділяв небо на сузір’я. Вигляд зоряного неба невпинно змінюється залежно від пір року. Взимку, наприклад, сяють сузір’я Оріона, Великого Пса, Візничого. Навесні вони зникають, натомість з’являються інші сузір’я.

З прадавніх часів небо непереможно вабило до себе людську думку. Про нього створювалось багато-багато легенд і казок.

Сьогодні людство наполегливо проникає в незвідані глибини Всесвіту. Дедалі більше загадок космічної безодні перестає бути таємницею (С. Скляренко).

Визначте, від яких частин мови утворилися наведені прислівники, згрупувавши їх у таблицю. Зробіть висновки. Визначте серед цих прислівників якісно-означальні. Випишіть їх окремо і утворіть від них форми вищого і найвищого ступенів порівняння.

Тут, тоді, коли-не-коли, з давніх-давен, утричі, вперше, нізащо, дорого, де, позавчора, надвоє, плавом, учора, хвилююче, попереду, як, раз у раз, погано, низько, мимохідь, пошепки, надовго, по-твоєму, стоячи, там, глибоко, час від часу, широко, насамперед, тепер, важко, саморуч, колись, завжди, босоніж, гуртом, згори, завчасу, в цілому, зовсім, тепло, лагідно, по-вашому, по-третє, цікаво.

Походження прислівників

№ з/п	Первинні	Від іменника	Від прикметника	Від числівника	Від займенника	Від дієслова	Поєднання різних частин мови	Сполучення слів

Уставте пропущені букви, визначте особливості творення ступенів порівняння. Прокоментуйте ті зміни приголосних, які можуть відбуватися при творенні ступенів порівняння прислівників.

1. Урок він вивчив старанно, принаймні кра..е за інших (В. Козаченко). 2. Хіба не бачите, що небо голубіє, Що сонце ранками всміхається ніжн.., Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, І легше дихає, і дивиться ясн.. (О. Олесь). 3. Швид..е і швид..е котилися хвилі, заливали все, розливались шир..е і помалу заспокоювалися. Вони гомоніли все тих..е і тих..е, із їх гомону виникала пісня (Леся Українка). 4. ..кра..е написав курсову роботу студент Бондаренко (З посібника). 5. Тепер він слухав розповідь більш уважно. 6. Читай багато, читай по змозі якнайскор..е, аби встигнути «пройти» коли не всі, то принаймні щонайбіль..е отих шаф і розкрити для себе як..більш..е їхніх захопливих таємниць (З тв. В. Козаченка). 7. Сьогодні ..ни..е спустилися важкі сірі хмари (Ю. Збанацький).

Розгляньте таблицю «Правопис прислівників». Пригадайте основні правила.

Правопис прислівників

Разом	Окремо	Через дефіс
1. Утворені поєднанням прийменника з повнозначними частинами мови: відтепер, востаннє, вперше, передусім. 2. Утворені поєднанням кількох основ: ліворуч, нашвидкуруч, чимдуж. 3. Утворені поєднанням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- з різними частинами мови: анічичирк, дедалі, щодуху, якраз	1. Такі, які складаються з прийменника та іменника, в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення і граматичну форму: без жалю, на щастя, по сусідству, на світанку. 2. Такі, які складаються з двох іменників або числівників у поєднанні з одним або двома прийменниками: день у день, з боку на бік. 3. Утворені сполученням прийменника з повним прикметником: в основному, в цілому	1. Утворені повторенням того самого кореня, синонімічних, антонімічних слів: довго-довго, коли-неколи. 2. З частками будь, небудь, казна, хтозна, бо, но, то, от, таки: будь-як, хтозна-де. 3. Утворені від прикметників і займенників із суфіксом -ому, -и і префіксом по-: по-новому, по-вовчи

Поясніть правопис прислівників у наведених реченнях (усно).

1. Як на/весні шум зелений оживляв сумну діброву, та що/дня поет приходив до діброви на розмову (Леся Українка). 2. Тут з діда/ прадіда, із віку/в/вік збирали мед, з берез точили сік (І. Нехода). 3. Тепер, ставши з циклоном віч/на/віч, людина мусила помірятися силою з ним (О. Гончар). 4. В/день такий розцвітає весна на землі (В. Сосюра). 5. І в/день і в/ночі кипіла робота (З посібника). 6. Люди, які розмінюють свої почуття на/право й на/ліво, по/моєму, з/рештою мусять відчути себе злидарями (О. Гончар).

► Пригадайте, що таке омофони. Поясніть правопис поданих слів. Назустріч — на зустріч; нагорі — на горі; удвоє — у двоє; по-новому — по новому; навіки — на віки; збоку — з боку; услід — у слід; вночі — в ночі.

Словниковий диктант. Запишіть прислівники.

Більш-менш, рік у рік, по-латині, по-новому, потихеньку, вкрай, вдень, довго-довго, раз у раз, де-не-де, абищо, босоніж, водночас, байдуже, іноді, потай, зблизька, завжди, позаторік, віддавна, влітку, сам на сам, деколи, донедавна, кінець кінцем, додому, по-українському, утрьох, по-літньому, здалека, напам’ять, уночі, колись, по-вашому, мимоволі, насамперед, пошепки, згарячу.

► Поставте наголос у цих прислівниках. Перевірте себе за словником.

Стилістичний експеримент. Розкрийте дужки, утворивши прислівники вищого ступеня порівняння. Уведіть утворені словосполучення в речення. Визначте, до якого стилю мовлення ці речення належать.

(Не пізно) вівторка; ця осінь набагато (тепло); у цьому творі тема розкрита (повно); такі роботи слід читати (уважно); говоріть (голосно), бо я вас не чую; усе (рідко) світить сонце.

Коментар

У діловому, науковому і публіцистичному стилях прислівники звичайно стилістично нейтральні. У художньому і розмовному стилях, крім таких прислівників, вживаються ще емоційно забарвлені фразеологічні звороти-синоніми: сором казати, а гріх таїти; брехнею не далеко зайдеш.

У розмовній мові поширені прислівники типу: завдовжки, завширшки, завдальшки, віднинькі, що вказують на приблизний розмір або час.

Прислівники, похідні від іменників в орудному відмінку (повагом, хороводом, підтюпцем) надають мовленню виразного національного колориту.

Це ж стосується і прислівникових повторів різного виду (з давніх-давен, тихо-тихо, видимо-невидимо), складних слів (стрімголов, натщесерце) і прислівників із суфіксами суб’єктивної оцінки: -еньк-, -ечк-, -есеньк-, -ісіньк- (недавнечко, веселенько, байдужісінько).

Відредагуйте речення, правильно й доцільно вживаючи прислівники.

1. Нечутно ступаючи, Василь спустився ще низько, пірнув у темряву, як у густу чорну хмару (Д. Ткач). 2. Вітер дув найсердитіше, дощ лив найчастіше (О. Іваненко). 3. Упродовж дня ми спілкуємося з різними людьми. Спілкуємося близько і постійно з рідними в сім’ї (З підручника). 4. Маркетинг — комплексна система заходів з організації управління виробничо-збутовою діяльністю, що ґрунтується на вивченні ринку з максимальнісінько можливого задоволення потреб покупців (З кн. «Ділові папери»).

Прочитайте, аргументовано визначте стиль кожного висловлювання. Проаналізуйте роль і значення прислівників у реченнях. Прислівники яких розрядів переважають у різних стилях? (усно)

1. Раненько вдосвіта ви берете рушницю, весло, кошик, де покахкує крякуха, і йдете на Кирмасове озеро (Остап Вишня). 2. Як свідчить статистика, нині в Україні на вибір імен для дітей усе більше впливають популярні телесеріали (З посібника). 3. Обережненько, тихесенько колупаючись у рясці, лиска пливе до крякухи (Остап Вишня). 4. Чи добре вона зробила, отак, як сніг на голову, з’явившись у цій кімнаті (В. Собко). 5. Торговельні маклери — посередники, які періодично налагоджують ділові контакти (З кн. «Ділові папери»). 6. Прокидаюсь на березі Десни. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. А на Десні краса! (О. Довженко). 7. Сонце низенько, то й вечір близенько (Народна творчість). 8. У тиху погоду в лісі ані шелесне: тихо-тихо, тільки коли-не-коли флейтою іволга заграє, застукотить дятел, затилікає щиглик... І знову тихо... (Остап Вишня).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Прочитайте. Зробіть повний морфологічний розбір прислівників, заповнивши таблицю.

Чудово було тут, на Дніпрі! Широко, на кілька верстов розметнувся він, спокійно плинучи під сонцем до моря. Святково мигтять чайки над небесно чистою водяною рівниною, біліють вітрильники, снують шаланди, підходять плоти. Сила-силенна води, чистої, свіжої, солодкої, плине і плине кудись до моря. Багатий нею Дніпро, багатший за всякого царя. Весь ярмарок, згоряючи від спраги, черпає з нього пригорщами, кухлями, тисячами відер, а в ньому не меншає анітрохи. Найвправніші нирці не можуть сягнути дна в його холодних глибинах. Як добре, що належить він усім, однаково привітний та щедрий до кожного (О. Гончар).

Морфологічний розбір прислівника

№ з/п	Прислівник	На яке питання відповідає	Розряд за значенням	Ступінь порівняння	Від якої частини мови утворений	Правопис	Синтаксична роль

Перегляньте, будь ласка, відео:

08.05.2020 р. Доброго дня!

Тема нашого уроку: Ступені порівняння означальних прислівників. Правопис прислівників і прислівникових сполучень.

Перегляньте, будь ласка, цікаве та корисне відео:

Опрацюйте матеріал вашого підручника: п. 80, 81 ст. 200-203, виконайте вправи 578, 579

12.05.2020 р. Доброго дня, шановні десятикласники!

Тема нашого уроку: Прислівники за походженням. Написання не з прислівниками

Пригадайте матеріал попередніх уроків і виконайте тести за посиланням:

https://learningapps.org/view2061815

Ознайомтеся з матеріалом:

За походженням прислівники бувають:
а) первинні: де, там, звідти, сюди, коли, тоді, так;
б) відприкметникові: старанно, скажено, якнайвище, зблизька, знову, уповні, по-молодечому;
в) відіменникові: вгорі, вранці, похапцем, спересердя;
г) відчислівникові: подвічі, подвоє, учетверо, по-перше, по двоє;
д) відзайменникові: зовсім, передусім, настільки, тому.

Складіть речення з одним прислівником із кожної групи, речення запишіть.

Перегляньте таблицю:

ПРАВОПИС НЕ З ПРИСЛІВНИКАМИ

Пишуть разом:
коли слово не вживається без не	невдовзі, невинно, невпинно, незабаром, непорушно, несамовито, несказанно
якщо прислівники в сполученні з не означають одне поняття	невже, невпам'ятку, негадано, недалеко, недарма, недурно
Пишуть окремо:
коли прислівники в сполученні з не одного поняття не становлять, є заперечення	не далеко, а близько-, не високо, а низько
з підсилювальними прислівниками не дуже, не зовсім, не цілком	не дуже тепло, не зовсім зручно, не цілком справедливо

Прочитайте речення. Поясніть написання не з прислівниками.

1. Ну, а коли вам це діло з грушею невпам’ятку, то, може, покликати свідків? (М. Стельмах) 2. Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань (Л. Костенко). 3. Недалеко від містечка Богуслава, біля річки Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори (І. Нечуй-Левицький). 4. Недарма бузьків у народі вважають священними: за переказами, вони приносять малих дітей… (Б. Харчук).

Запишіть речення, знявши риску

1) Берези й клени, ще не/давно голі, стоять, зеленим маючи гіллям. (М. Рильський) 2) На його правій скроні не/добре темнів рубець. (Д. Бедзик) 3) Дуби ростуть поволі, не/квапливо. (М. Рильський) 4) Вже другий рік живе чиж у Юрка, бере з рук насіння, літає по хаті, весь день не/угавно співає. (О. Копиленко) 5) Загравам не/довго вже палать над лоном рідних міст. (Б. Со-сюра) 6) Не/суворо на серці, не/гнівно, а за тебе тривожуся я. (А. Малишко)

Домашнє завдання

Доповніть і запишіть прислів’я, розкриваючи дужки й використовуючи довідку. Поясніть орфограму “Правопис не з прислівниками”.

1. Яблуко від яблуні (не)далеко…. 2. Згоджусь я тобі (не)тепер, то…. 3. (Не)довго цілився, та… . 4. Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, … .5. (Не)щодень…. 6. (Не)одиа у світі…. 7. Що (не)добре лежить,….

Довідка: а як мак, то (не)так; Великдень; добре попав; біла корова; в четвер; падає; так і липне до його рук.

13.05.2020 р. Доброго дня, шановні десятикласники!

Тема нашого уроку: Розвиток мовлення. Виступ на зборах, семінарах, конференції

Хто не вміє говорити, кар’єри не зробить.

Наполеон Бонапарт

ОСНОВНЕ В ЗМІСТІ ВИСТУПУ

Важливими критеріями майстерності оратора є такі якості ним сказаного, як об'єктивність, ясність, образність і цілеспрямованість.

Об'єктивність полягає в достовірності інформації, підтвердженні її конкретними статистичними даними, посиланнями на джерела інформації. Ясність мовлення — це смислова прозорість виступу, що забезпечує його доступність і зрозумілість слухачам. Образність — наявність у виступі живих картин, образів, які допомагають уявити почуте. Цілеспрямованість — підпорядкованість усіх висловлених думок меті виступу, чіткість і конкретність сказаного.

Промовець має бути лаконічним, небагатослівним. Для пожвавлення виступу слід використовувати афоризми, приказки і прислів'я, крилаті вирази, дотепи, гумор тощо (За Л. Скуратівським).

Прочитайте. Як ви розумієте висловлення відомих людей? Сформулюйте власні визначення понять гумор, сатира, іронія, дотеп. Запишіть теми виступів, під час яких можна використати подані висловлювання.

1. З історії знаємо: українець може існувати без їжі, без води і навіть без повітря, але без гумору — то не українець (Є. Дудар). 2. Дуже добре, коли оратор показує у виступах комічні аспекти життя, нікого не ображаючи (І. Томан). 3. Гумор має бути глазур’ю на торті, але не самим тортом (Д. Карнегі). 4. Людей на світі смуток не трима. Розвію хмару, над життям навислу. Іронія — це блискавка ума, котра освітить всі глибини смислу (Л. Костенко).

Прочитайте текст. Сформулюйте й запишіть основні ознаки кожного з видів виступів. Спрогнозуйте сферу використання кожного.

Виступи можна класифікувати залежно від їх мети: 1) інформувати, 2) переконувати, 3) розважити.

До виступів, мета яких полягає в інформуванні слухачів, належать звіти, лекції, доповіді.

У короткому виступі промовець пояснює або визначає проблему, розчленовує її на окремі питання. Міркування треба будувати так, щоб вони були зрозумілими для слухачів.

Для виступу, мета якого полягає в тому, щоб переконати в чомусь слухачів, спрямувати їх на певні дії, зміну поглядів, характерним є те, що він, як правило, звернений і до розуму, і до почуттів. Промовець на підставі логічних міркувань впливає на емоції та почуття слухачів. Успіх виступу залежить від добору аргументів.

ПОРАДИ ДО ВИСТУПУ

Розпочинається виступ етикетними формулами: звертанням (Дорогі співвітчизники!), представленням, висловленням задоволення від зустрічі (Радий познайомитися).

Вступ (початок) виступу містить кілька речень, за допомогою яких оратор привертає увагу слухачів, пояснює задум виступу. Він не повинен бути сухим або затягнутим.

Викладаючи основну частину, треба йти від простого до складного, стежити за реакцією аудиторії, вчасно повторити або витлумачити незрозуміле.

Для цього промовець може обрати різну форму: розповідь, опис, пояснення, доведення тощо. Найбільше слухачів цікавить те, що перебуває в русі, динаміці, спирається на конкретні докази, висловлюється без упередження.

Головна мета популярної веселої лекції, слова на весіллі або на святкуванні дня народження — розважати присутніх.

Однак розважальний виступ не повинен бути просто добіркою веселих історій і фактів. Основа його повинна бути серйозною (За І. Томаном).

Прочитайте уривок із виступу Івана Дзюби на І Всесвітньому форумі українців. Визначте стиль мовлення. Доведіть свою думку. Запишіть складний план виступу.

Довгождане товариство, високошановні пані і панове, дорогі гості з усіх континентів земної кулі; всі, хто зміг потрапити до цієї зали, і всі, хто тут з нами подумки!

Насамперед привітаймо одні одних із великою й урочистою історичною подією, співучасниками якої ми є.

До неї йшлося не те що роками, а десятиліттями й століттями.

Історичне буття українського народу складалося так, що не тільки було роз’єднано й поділено його етнічну територію, але й значну частину його фізично-продуктивного, політичного, інтелектуального, культурного потенціалу витіснено за межі цієї етнічної території взагалі.

…До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. У підвалині* * української державності — і століття боротьби наших предків, у якій кристалізувалася ідея самостійності; і символізована насамперед в іменах Шевченка і Франка титанічна робота великих просвітителів і різьбярів народного духу, діячів культури і науки, котрі створювали гуманістичний потенціал нації; і, сказати б, сама колективна душа українського народу, яка вперто противилася знеособленню та зберігала найцінніші якості своєї самобутності, бувши водночас відкритою до світу.

• Які способи привернення уваги аудиторії використовує автор?

ПОРАДИ ДО ВИСТУПУ

Кінцівка виступу також важлива. Є такі способи завершення виступу:

1. Підбити підсумки сказаного, повторивши стисло основні положення виступу.

2. Закликати слухачів до конкретних дій, вчинків.

3. Зробити слухачам комплімент.

4. Процитувати доречні поетичні рядки.

5. Пожартувати, викликавши сміх.

6. Створити кульмінацію (кожна наступна фраза посилює враження, аж поки думка сягне найвищої точки свого розвитку).

Домашнє завдання

Складіть усний виступ на одну із пропонованих тем. Аудіозапис виступу пришліть на VIBER або WhatsApp

1. «Місце жінки в сучасному суспільстві».

2. «Провінція — ознака неуспішності?»

3. «Чи впливає сучасне мистецтво на суспільне життя?»

4. «Вплив детективних фільмів на дітей»;

5. «Чорнобиль у природі й у долях людей».

14.05.2020 р. Доброго дня, шановні учні!

Тема нашого уроку: Прийменник, його особливості. Групи за походженням та морфологічним складом. Правопис прийменників. Особливості вживання деяких прийменників. Синонімія прийменників. Перехід повнозначних слів у прийменники.

Бесіда з учнями

· Пригадайте, які частини мови називаються службовими?

· Яка частина мови називається прийменником?

· Чому прийменник називають службовою частиною мови?

· Які функції виконує прийменник у мові?

Знайдіть серед поданих слів прийменники.

Чи, в, та, при, з-над, хоч, би, понад, який, дещо, але, для, не, мов, як, у, хай, поки, що, хоч, так, із-за, мимо, під, на, край, кінець.

Заповніть схему «Прийменник як службова частина мови». На основі таблиці побудуйте лінгвістичне повідомлення про прийменник.

Прийменник як службова частина мови

Довідка. Прийменник — це службова частина мови, яка служить для вираження зв’язків між словами в реченні. У поєднанні з відмінковими формами іменника, займенника або числівника прийменник вказує на об’єкт чи обставину дії.

За походженням прийменники поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні).

До первинних належать прийменники без, біля, в(у), від(од), для, до, з(із, зі, зо), за, над(наді), під(піді), о(об), через і т. п.

До вторинних належать прийменники, утворені:

а) приєднанням двох або кількох прийменників (поміж, поза, задля, з-поміж, з-попід, з-за, з-під);

б) шляхом переходу з інших частин мови, зокрема з іменника (кінець, край, коло, круг), прислівника (навпроти, поряд, поблизу, навздогін), дієприслівника (зважаючи на, незважаючи на).

За будовою прийменники поділяються на прості (у, по, про, з, без, крім, коло, протягом), складні, утворені поєднанням кількох простих (з-під, понад, посеред, довкола) і складені, утворені поєднанням прийменника з повнозначним словом (у зв’язку з, з метою, за винятком, згідно з, відповідно до).

Прийменник як службова частина мови не є членом речення

ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ, ВИКОНАННЯ ССТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Коментар

Давнім і новим прийменникам притаманна постійна звичка — стояти при іменниках. Прийменники є вірними помічниками іменника в багатьох граматичних справах. До того ж вони поєднуються не з іменниками взагалі, а з певними іменниковими відмінками. Найбільше полюбляють прийменники сполучатися з родовим відмінком. За кількістю прийменників родовий випередив усі відмінки. Він став рекордсменом. Понад сто п’ятдесят прийменників забажали поєднуватися з ним. Прийменники з родовим відмінком виражають різноманітні значення.

Порівняно з родовим протилежні якості виявляє місцевий відмінок. Він має найменше прийменників. Тільки п’ять. І без них тепер не вживається. Знахідний і орудний мають набагато більшу кількість прийменників, ніж місцевий. Проте вони, звичайно, дуже поступаються родовому (І. Вихованець).

Розгляньте таблицю і заповніть її прикладами з наведених речень. Встановіть, з яким відмінком вжито прийменник та які відношення виражаються за його допомогою: місця, часу, причини, напряму, руху тощо.

1. Сріблиться дощ в тоненькому тумані, Як ниточка в прозорім полотні. А сонце по його блискучій грані Тече і душу сповнює мені (Д. Павличко). 2. Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини (О. Довженко). 3. Повітря тремтить від спеки (М. Коцюбинський). 4. Дерева мене чекають, І падає листя на стежку, І падають зорі в долоні, І падає сон у траву (І. Драч). 5. Вересневе сонце непомітно зайшло за потріскані негусті хмари і зразу ж розіслало аж за ліс недобілені полотна (М. Стельмах). 6. За річкою за голубою Дві чайки у хмару зліта (А. Малишко). 7. А дуб стоїть незламно всім напастям наперекір (І. Цюпа). 8. Шле день услід хмаркам патлатим проміння сонця з верховин (В. Сосюра).

Відмінки іменника з прийменником

Відмінок	Прийменники	Приклад
Н.	—	—
Р.	Посеред, навколо, до, біля, за, без, від, для, з-під, в, у, проти, з, близько, кінець, коло, замість, з-поміж, поблизу, мимо, шляхом	навколо Києва (відношення місця)
Д.	Назустріч, всупереч, завдяки
З.	Під, на, об, по, за, з, над, перед, між
О.	Між, над, перед, під, з, за, поза, понад
М.	В (у), на, по, о (об), при
Кл.	—	—

Уведіть подані слова в речення таким чином, щоб вони виступали спочатку як прийменники, а потім — як інші частини мови (вкажіть, які).

Протягом, шляхом, поруч, незважаючи на, край, неподалік, кругом.

Розкрийте дужки, поясніть правопис прийменників. Охарактеризуйте прийменники за будовою та походженням.

1. Червоний місяць аж горить, (з)за хмари тихо виступає. Тече вода (з)під явора яром на долину (Т. Шевченко). 2. Баштан жовтіє (по)над яром (М. Рильський). 3. Блиснуло сонце (з)поза гір в зеленому саду (А. Кримський). 4. Люблю народ, якого силу ніхто не зломить (у)віках (П. Воронько). 5. Жили ми (при)достатку, всього було доволі (Марко Вовчок). 6. У навчальному посібнику подано систематизовані (відповідно)до кожного розділу сучасної української літературної мови завдання і вправи для студентів-філологів (З посібника).

Виберіть потрібний варіант прийменників. Поясніть закономірності при вживанні того чи іншого варіанта.

Читати (у, в, уві) оригіналі, кілометрів (з, із, зі, зо) три, працював (у, в, уві) бібліотеці, нависає (над, наді) мною, дивитися (у, в, уві) очі, зазирати (у, в, уві) вічі, я (з, із, зі, зо) тобою, ти (з, із, зі, зо) мною, була (у, в, уві) Одесі, колиска (з, із, зі, зо) ясена, говорити (з, із, зі, зо) сватом, вітер (з, із, зі, зо) снігом, стукати (у, в, уві) двері.

Запишіть подані прийменники разом, окремо або через дефіс. Сформулюйте правила правопису прийменників.

З/за, із/за, по/серед, у/зв’язку/з, у/слід, у/кінці, на/зустріч літу, на/вколо, по/під, відповідно/до, не/зважаючи/на, з/понад, при/березі, по/між, залежно/від, по/серед, в/наслідок, з/під, з/над.

Згрупуйте подані прийменники в синонімічні ряди. Визначте, що виражає кожний синонімічний ряд: відношення мети, причинові, часові, просторові відношення, відношення відповідності тощо.

Край, попри, виходячи з, згідно з, для, від, задля, близько, між, із, всупереч, опріч, біля, межи, крім, з, над, до, для, наперекір, коло, побіля, кругом, заради, проміж, незважаючи на, навколо, край, серед, зі, близ, навкруг, поміж, понад, окрім, круг.

Визначте стилістичні особливості прийменників у поданих реченнях. Укажіть можливість синонімічної заміни прийменників (усно).

1. Круг його літало безліч бджіл (Б. Грінченко). 2. Із-за такої пустої причини годі нам, пане полковнику, своєї товариської приязні псувати (Б. Лепкий). 3. Цікаво, чи росла за Овідієвих часів тут виноградна лоза? (О. Гончар). 4. Та невже ж і ти думаєш, що на брань я ходив заради золота і що заради нього стояв попліч із князем Святославом? (С. Скляренко). 5. По обіді хутірські жінки знову сходилися до лавочки, що біля нашого двору (В. Дрозд). 6. Пішла в садок у вишневий (Народна творчість). 7. За сльозами, за гіркими і світу не бачить (Т. Шевченко).

► Поміркуйте, чим викликане повторення прийменників у двох останніх реченнях?

Коментар

Для розмовного стилю, народнопоетичного мовлення типовим є специфічне вживання прийменників, не властиве іншим стилям. Це повторення прийменника при постпозитивному означенні (З підручника).

Найчастіше трапляються помилки в конструкціях з прийменниками при перекладі через калькування з російської мови. Перевірте себе — перекладіть подані словосполучення українською мовою. Зверніть на особливості вживання прийменників.

Называть по фамилии, по просьбе, по требованию, в его пользу, в адрес; по недоразумению, по ошибке; по моей вине, по собственной воле, по моей инициативе; по поручению, по собственному желанию; я пришел по делу, по праздникам; прийтись по вкусу, ходить в школу; смотря по погоде, в зависимости от условий; при таких условиях, при любой погоде; в два часа; на протяжении двух дней; из-за неосторожности.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Відредагуйте речення.

1. Зустрічаємось завтра в десять годин. 2. Я хочу до вас звернутися по приватній справі. 3. Нарада по цьому питанню почнеться в десять годин. 4. Називайте себе по прізвищам. 5. Я прийшов по його дорученню по справі. 6. На протязі кількох тижнів діти не ходили в школу. 7. При таких умовах я звільнюся з фірми по власній волі.

15.05.2020 р. Доброго дня!

Тема нашого уроку: Сполучники сурядності та підрядності. Морфологічні типи сполучників. Правопис сполучників. Особливості вживання деяких сполучників. Перехід повнозначних слів у сполучники.

Перегляньте відео:

19.05.2020 р. Доброго дня, шановні учні!

Тема нашого уроку: Частка, функції часток, групи за значенням. Правопис заперечних часток.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда з учнями

· Пригадайте, яка частина мови називається часткою.

· Які функції може виконувати частка в мові?

СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ.

Прочитайте речення. Визначте в них частки, з'ясуйте їхню функцію та значення (усно).

1. Лише мох вкриває собою оте віковічне, ніким не займане каміння (А. Шиян). 2. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем (Л. Костенко). 3. — Невже це ранок? — прислухається Юрій до шелесту пташиних крил і недовірливо поглядає на небо (М. Стельмах). 4. Хай не розбудить смутку телефон. Нехай печаль не зрушиться листками. Хай буде легко. Це був тільки сон, що ледь торкнувся пам’яті вустами (Л. Костенко). 5. Хіба ви і в грозу літаєте? (О. Гончар). 6. Чарівне море, та наймиліша серцю таки земля (Р. Іваничук). 7. Все так же над озером мріє калина, де юність моя протекла (В. Сосюра). 8. Коли б ти навчився працювати, як бджола, скільки міг би правди назбирати у життя! (П. Воронько). 9. І все- таки не легко буть собою, коли дорога котиться з гори (М. Людкевич).

Розгляньте таблицю. На її основі підготуйте усне лінгвістичне повідомлення про частку як частину мови.

Частка як службова частина мови

Частка — це службова частина мови, яка надає словам чи реченням певних смислових чи емоційно-експресивних відтінків або служить для творення морфологічних форм та нових слів

За значенням і вживанням частки поділяються на групи

Фразові — увиразнюють один із компонентів речення або виражають ставлення мовця до змісту всього висловлювання

Слово

творчі — використо

вуються для творення

нових слів

Формо

творчі —

слугують

для творення граматичних

форм

Вка

зівні

Підси

лювальні

Ствер

джувальні

Пи

тальні

Запе

речні

Озна

чальні

Спо

нукальні

Ви

дільні

Порі

вняльні

Це частки

будь-,

небудь-,

казна-,

хтозна-,

-би, -б,

-же, не-,

ні-, де-,

-сь, аби-

Нака

зового способу

Умов

ного способу

Найви

щого сту

пеня по

рівняння прик

метників і при

слівників

Це, ось

Аж, би

Еге, так

Чи, хіба

Не, ні

Майже

Ну-бо

Ж, хоча

Мов, як

Хай, нехай

Би, б

Най

Розподільчий диктант. Згрупуйте частки за значенням у різні колонки.

Ось, нехай, ну, не, -ся, невже, хіба, мовляв, навіть, хай, до того ж, лише, бо, хоч, ну-бо, егеж, авжеж, теж, аж, бодай, то, ані, еге, чи, саме, власне, тільки, -таки, трохи не.

Прокоментуйте слова І. Вихованця. Як ви гадаєте, про які дива йдеться? Доведіть чи спростуйте думку вченого (усно).

Усілякі є на світі дійства. Той малює. Той співає. А той пише вірші чи пісні. Хтось біжить. Хтось спішить... Частка ж чинить чародійство. Творить у реченнях дива (І. Вихованець).

Розгляньте таблицю

Правопис часток

Разом	Окремо	Через дефіс
1. Частки аби, де, сь, чи, що, як, ані, чим, ні: абихто, дехто, хтось, ніхто, чимдалі. 2. Частки би (б), же (ж), ось, он у складі сполучників: щоб, якби, адже, також. 3. Частки не, ні: а) якщо вони є префіксом у словах, що без не, ні не вживаються: ненависть, нісенітниця; б) є частиною префікса недо-: недолік, недооцінювати	1. Частка що, якщо вона стоїть після слова, до якого вона відноситься: тільки що, поки що, дарма що. 2. Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он, хай, нехай: сказав би, зроби ж, он який. 3. Частки не, ні: не прийшов, ні він, ні вона	1. Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -бо, -но, -то, -от, -таки, бозна-: будь-коли, бозна-хто, стій-бо

Прислівник + частка →

Дієслово + частка →

Займенник + частка →

Частка + займенник →

Сполучник + частка →

Складіть речення з поданими словами. Визначте їхню частиномовну приналежність. Поясніть правопис.

Хтозна — хто зна, отже — от же, абиде — аби де, ані — а ні, щодо — що до.

Стилістичний експеримент. Уставляючи по черзі частки в речення, з'ясуйте, якого відтінку значення вони цьому реченню надають (усно).

□ Це було кумедно (Невже, хіба, не, тільки).

□ Нова виставка дуже цікава (До того ж, невже, тільки).

□ Поїдемо подивимося на столицю країни (Давай, ось, навряд чи).

Прочитайте текст пояснювальної записки одного учня. Що ви можете сказати про грамотність цього учня? Прокоментуйте характер його помилок (усно)

Я, Дяченко Ілля, був відсутній сьогодні вранці на уроці української мови. Я не нездужав, а просто проспав, бо ні кого небуло вдома. Мені прикро через це, і до того ж я нехочу не славити своїх батьків, тому прошу пробачення і допустити до занять.

10.12.2010 р. учень 9-А класу

Дяченко Ілля

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Запишіть. Поясніть правопис часток.

Все/таки, отак/от, гойдають/ся, от/же, написав/би, немов/би, як/небудь, казна/що, ото/ж, ні/скільки, ну/й, покажіть/но, не/доцвів, що/за/радість, котрий/сь, хоча/б, тому/то, наче/б/то, аби/коли, але/ж, ніби/то, аби/де, що/до, аби/тільки, ні/як.

20.05.2020 р. Доброго дня, шановні учні!

Тема нашого уроку: Вигуки, їх ознаки та розряди. Правопис вигуків і особливості вживання. Розділові знаки у реченнях з вигуками. Звуконаслідувальні слова.

Повторіть, будь ласка, матеріал 7-го класу про вигук за посиланням:

https://ru.calameo.com/read/002782607c29b01f0c216

Вигук – це незмінна частина мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови, виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи і їх служить засобом виразності в художній літературі: Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і вночі (Т.Шевченко).

Вигуки відрізняються від повнозначних слів тим, що не мають лексичного значення і граматичних ознак, а від службових слів тим, що не виконують властивих їм службових функцій (поєднувати інші слова, надавати їм інших смислових відтінків тощо).

Вигук не виступає членом речення, але на місці самостійної частини мови він набуває конкретного значення і виконує її синтаксичну роль:

Як тільки в зеленому гаю зозуля «ку-ку» закує, Я швидко вікно відчиняю і серце радіє моє (Із дитячої пісні).
А він усе ой та ой. Голосне «ура» прокотилося над полем.

Групи вигуків за значенням

№	Група	Що виражає	Приклади
1.	Емоційні (почуттєві)	хвилювання, почуття (страх, подив, іронію, сум, гнів, обурення, зневагу, радість тощо)	ох, ах, о, пхе, ух, іч, ет, тьху, ура! Овва! Ой лишенько,! Горенько Моє! Боже мій милий!
2.	Спонукальні (волевиявлення)	спонукання до дії, оклик, звертання	гей, агов, геть, марш, ціп-ціп, тю-тю-тю, на-на, алло
3.	Звуконаслідувальні слова	голоси тварин, різні шуми, звуки природи	ку-ку, кукуріку, ха-ха, тьох-тьох, ш-ш-ш, дзень, бр-р-р, ко-ко-ко
4.	Слова ввічливості	етикет (вітання, подяка, прощання, пробачення, побажання)	добрий день, добридень, на добраніч, до побачення, прощайте, спасибі, дякую, щасливо, бувайте здорові, дай Боже, Боже поможи, на здоров’я
5.	Слова, утворені від інших частин мови	утворені від іменників у кличному відмінку або називному від займенників, дієслів	Мамо! Леле! Слава! Мати рідна! 0 Боже! Господи милосердний! Рятуйте! Цур йому! Лишенько!

Групи вигуків за походженням

Непохідні	Похідні (утворені від інших частин мови)
Їх походження встановити не можливо: а, о, ой, ох. Ці звуки можуть повторюватися: А-а-а! Ш-ш-ш…	Утворені з повнозначних частин мови: Мамо! Рятуйте!

Серед вигуків спостерігається широка омонімія. Наприклад, вигук о! може виражати страх, подив, іронію, сум, гнів, обурення, зневагу, радість тощо. Вигуки також можуть бути омонімічними іншим частинам мови, наприклад, вигук ой має омонім – підсилювальну частку ой:

Ой одна я, як билина в полі (Т. Шевченко).

Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів

1. Вигуки і звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс: Кує зозуля. Б’є молоточком у кришталевий великий дзвін – ку-ку! ку-ку! – і сіє тишу по травах (Коцюбинський). Аге-е-й, чи дощ ідеш косить? (Білоус)

Зверніть увагу! Через дефіс пишуться такі вигуки, як: їй-Богу, їй-право, їй-бо.

2. Вигуки, які не передають повторюваних чи протяжних звуків, пишуться разом: бабах, кукуріку, добраніч, добривечір, добридень.

Зверніть увагу! Якщо потрібно передати протяжність цих звуків, то вони пишуть через дефіс: ку-ку-рі-ку-у-у, ба-а-ба-а-ах.

3. Окремо пишуться: от тобі й на, до побачення, будь ласка, на добраніч, оце так тощо.

Розділові знаки при вигуках

При вигуках, як правило, ставиться кома або тире.

1. Якщо вигук вимовляється без окличної інтонації, то він виділяється комою: О, дзвени голосніш, розвивайся повніш, казко-пісня майової ночі (Олександр Олесь). Але! Не відокремлюються комами підсилювальні частки а, ой, ох, ну: Ну що б, здавалося, слова… (Шевченко). Ой не шуми, мій темний гаю! (Олександр Олесь). Не відокремлюються і вигуки о, ой, що стоять при звертанні: Ой дівчино, не журися.

2. Не відокремлюються вигуки, що стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання: Ой чого ти, тополенько, не цвітеш, чом пожовклу головоньку хилиш-гнеш? (Олександр Олесь).

3. Якщо вигук вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику: Ой леле! не нуртуй! Хатинки не руйнуй! (Леся Українка).

4. Якщо вигук стоїть у середині речення, то він виділяється комами або тире (при окличній інтонації): Порадь, ох, як прожити без долі! Раптом у тиші садів – тьох! тьох! – солов’їна пісня прозвучала. Всі, у кого серце вірне сонцю нашої весни, сійте зерно – гей! – добірне в нерозмежені лани (М.Рильський).

5. Звуконаслідувальні слова зазвичай уживаються як пряма мова: «Кап-кап», – почулося за вікном.

Зверніть увагу! Звуконаслідувальні слова в реченні зазвичай беруться у лапки: Те «хха» зупинило його серед хати (М.Коцюбинський).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: придумайте і запишіть 7 речень з вигуками і звуконаслідувальними словами.

21.05.2020 р. Доброго дня, шановні учні!

Тема нашого уроку: Розвиток мовлення. Ділові папери. Звіт про виконану роботу

Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда:

1. Яку сферу життя людини обслуговує офіційно-діловий стиль мовлення?

2. Перелічіть основні ознаки цього стилю?

3. Назвіть жанри ділового стилю?

4. Що є основним видом ділового спілкування?

5. Які вимоги висуваються до оформлення документів?

6. Назвіть основні мовні ознаки текстів офіційно-ділового стилю.

Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Ми сьогодні з вами на уроці будемо говорити про офіційно-діловий стиль.

Пригадайте, яку роль виконує цей стиль?

Роль офіційно-ділового стилю – забезпечення ділового спілкування між державами, установами, організаціями, членами суспільства. Стиль обслуговує законодавство, адміністративно-господарську діяльність та інші ділянки життя суспільства, пов'язані з діловодством, звітністю та документацією. У писемній формі діловий стиль використовується при оформленні документів. В усній формі він виявляється під час проведення зборів, нарад, засідань.

Робота в зошитах

Для ділового стилю характерні такі ознаки:

- вживання готових усталених форм та мовних зворотів;

- точність, ясність, логічність та стислість у викладенні думок;

- вживання слів тільки у прямому значенні;

- спеціальна термінологія;

- відсутність індивідуальної манери викладу та емоційно забарвленої лексики.

Розподільний диктант

Науковий стиль публіцистичний стиль офіційно-діловий стиль

Площа трикутника, родина осокові, економічні реформи, передвиборча боротьба, депутатський корпус, слово надається, відповідальність покласти на..., питома вага, порядок денний, конституційні рамки, заслухати звіт, ведення протоколу доручити.

Коментар

Будь-який діловий папір складається відповідно до встановленої норми. Діловий папір складають лише в офіційно-діловому стилі. Викладена в документі інформація формулюється за допомогою суджень, у яких щось стверджується або заперечується. Будь-які художні засоби у мові документів є неприпустимими. Точність досягається вживанням тільки однозначних слів, використанням термінів, зазначенням дат, цифрових даних.

Документи одного виду мають однакову форму, виклад ведеться за допомогою речень однакової будови. Нерідко використовуються одні й ті самі слова.

Обов'язковою для ділового паперу є назва (довідка, наказ, постанова, заява, план роботи, протокол, оголошення, доручення тощо).

Звіт та його особливості

Звіт — діловий папір, в якому подається повідомлення про діяльність особи чи організації за певний період, виконання кимось дорученої роботи та її підсумок.

Обов’язковими для оформлення звіту є назва (звіт), зазначення періоду, за який складається звіт, назва групи (класу, відділу, організації, установи), що звітується, текст звіту, підпис особи, яка склала діловий папір, дата складання звіту.

Звіти бувають статистичні та текстові. Статистичні оформляють на трафаретних бланках, текстові — на загальному бланку або чистому аркуші. Як правило, звіти складають за певний період (тиждень, місяць, квартал, півріччя, рік тощо).

Опрацюйте!

Порівняйте зразки звітів. Складіть орієнтовний план звіту.

ЗВІТ

про відрядження експертної комісії

З 12 по 24 червня 2013 року експертна комісія у складі: Павлюченко І. В., Ружицька Л. А., Сусь О. П., Молодчина О. О.— знаходилася у відрядженні в м. Херсоні для ознайомлення зі станом зберігання архітектурних пам’яток.

Ми дослідили стан таких пам’яток:

1) Очаківська південна брама фортеці, пам’ятка архітектури кінець XVIII ст.

2) Свято-Єкатерининський собор, пам’ятка архітектури 1782-1787 pp.

3) Арсенал, пам’ятка архітектури, 1784 р.

Вважаємо необхідним зазначити наступне:

1. Старовинні будівлі знаходяться в основному у задовільному стані.

2. У дуже гарному стані знаходиться Свято-Єкатерининський собор, пам’ятка архітектури 1782-1787 pp., де встановлено спеціальне обладнання, що слідкує за кондиціонуванням повітря.

3. Будівля Арсеналу використовується під місцеву телевізійну студію і знаходиться у гарному стані.

4. На окремі випадки недбалого ставлення до зберігання історичних пам’яток складені акти.

25.06.2013 р. Підписи усіх членів експертної комісії

ЗВІТ

старости 10-А класу Перебийніс Л.

про стан зберігання підручників

учнями 10-А класу школи № 2 м. Нової Каховки

З 1 по 15 січня 2013 року були перевірені підручники 10-А класу.

Мета перевірки: визначити стан зберігання підручників учнями 10-А класу.

Перевіркою встановлено, що більшість учнів зберігають підручники у гарному стані. Підручники обгорнуті, немає ніяких поміток. Краще за всіх зберігають підручники учні: Мартиник Т., Іванова Т., Уманець Н.

Перевіркою зафіксовані також факти неохайного використання підручників: м’яті сторінки підручників Петрової Р, Скариніної В., зроблені позначки в підручниках Жгуна О., Зайцевої А.

Пропозиції:

1. Не видавати підручники учням, які несумлінно ставляться до їх зберігання.

2. Розробити систему стягнень за названня підручників.

15 січня 2013 р. Підпис

ЗВІТ

класного керівника 10-Б класу Мельниченко О. В.

про екскурсію учнів школи до краєзнавчого музею міста

20 березня 2013 р. учні 10-Б класу (25 осіб) перебували на екскурсії у краєзнавчому музеї міста.

Мета проведення екскурсії — прослухати лекцію «Наше місто у роки Великої Вітчизняної війни», переглянути виставкові зали.

Лекція для учнів була змістовною, цікавою. Діти мали змогу протягом двох годин роздивитися всі експонати виставкового залу, присвяченого Великій Вітчизняній війні.

Пропозиції:

1. На уроках історії провести бесіду з учнями, перевірити засвоєння матеріалу.

2. На уроці української мови скласти письмовий звіт про екскурсію.

20 березня 2013 р. Підпис

Коментар

План звіту може мати такий вигляд:

1. Назва документа.

2. Назва закладу, організації, посади особи або осіб, які звітують.

3. Визначення терміну, за який проводиться звіт.

4. Текст звіту (висвітлюються позитивні й негативні сторони роботи, наводяться факти, пояснюються причини невиконання, робляться висновки і вносяться пропозиції).

5. Дата складання звіту.

6. Підпис особи, яка складала звіт.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Домашнє завдання

Складіть письмовий звіт за вибором: про виконання якогось громадського доручення, про проведення культпоходів тощо та перешліть фото роботи на VIBER.

22.05.2020 р. Доброго дня, шановні учні!

Тема уроку: Контрольне есе

Перегляньте, будь ласка, презентацію за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/166eR1aPkisWVWSvDzVwVAMjQwIKivJBR/view

Опрацювавши матеріал, напишіть есе на одну з тем, що містяться в презентації, та перешліть фото роботи мені на VIBER. Бажаю удачі!!!

26.05.2020 р. Доброго дня, шановні десятикласники!

Добігає кінця наш навчальний рік, тому варто підвести підсумки. Сьогодні ви узагальните свої знання з морфології, виконавши контрольну роботу на тему: "Морфологія, частина ІІ". Онлайн-тести (17 питань) ви будете виконувати за посиланням. Будьте уважні, час на виконання обмежений - 35 хвилин.

Після того, як ви дасте відповідь на останнє питання, натисніть кнопку "Завершити" і на останньому слайді ви побачите свій бал за роботу. Надрукуйте у запропонованому рядку своє прізвище, але роботу нікуди не відсилайте, а зробіть скріншот сторінки з оцінкою чи сфотографуйте її.

Фото або скріншот роботи відправте мені на Вайбер.

Чекаю на ваші повідомлення одразу після завершення контрольної роботи!

Посилання на контрольну роботу:

https://onlinetestpad.com/ua/testview/395709-10-klas-test-dieslovo-formi-dieslova-prislivnik-sluzhbovi-chastini-movi

Бажаю удачі!!!

27.05.2020 р. Доброго дня, шановні десятикласники!

Тема нашого уроку: Стилістичні функції службових частин мови. Синонімія прийменникових конструкцій. Повторення прийменників, сполучників як засіб увиразнення мови.

Опрацюйте матеріал!

СИНОНІМІЯ ПРИЙМЕННИКОВИХ КОНСТРУКЦІЙ

І. Прийменники, що передають відношення мети

Відношення мети виражають прийменники для, з метою, на предмет, задля, заради, ради, в ім’ я. Нейтральний прийменник для є домінантою цього синонімічного ряду, він уживається в усіх стилях мовлення. Прийменник з метою має відтінок книжності і використовується в офіційно-діловому та науковому стилях. Для офіційно-ділового мовлення характерний прийменник на предмет. Прийменники задля, ради, заради, в ім'я, в інтересах реалізують відтінок присвяти, що обов'язково має враховуватися при їх використанні.

Із словом заходи на позначення мети вживаються прийменники щодо, до, для. Найширше використовуються конструкції з прийменниками щодо, до: заходи щодо зміцнення дисципліни, заходи до поліпшення умов праці. Сполучення іменника заходи з прийменником по (заходи по вихованню, заходи по охороні) не відповідає літературній нормі.

До взаємозамінних належать такі конструкції: берегти на всякий випадок — берегти про всякий випадок, йти по гриби — йти за грибами.

II. Прийменники, що виражають причинові відношення

Прийменник завдяки містить вказівку на причину, яка сприяє здійсненню чогось, прийменник через (і його досить часто вживаний ненормативний російський мовний із-за) вказує на причину, що заважає здійсненню чогось. Отже, слід говорити: виконав завдання завдяки твоїй допомозі, зробив помилку через неуважність.

Для позначення причинових відношень з обмеженим колом іменників уживаються прийменники від, з: кричати від (з) болю, плакати з (від) радості, підскочити від (з) несподіванки тощо.

III. Прийменники, що виражають часові відношення

Паралельно вживаються конструкції: на ту пору — в ту пору, за всіх часів — в усі часи, за давніх часів — у давні часи, під час війни — за часів війни, через два дні — за два дні.

Стилістично розрізняються конструкції: з дня народження — від дня народження, з дня заснування — від дня заснування. Перші з наведених конструкцій породжені впливом (інтерференцією) російської мови, а тому їх вживання в науковому та офіційно-діловому стилях не допускається. Як нейтральна і розмовна розрізняються конструкції: після вечері — по вечері.

IV. Прийменники, що виражають просторові відношення

Синонімічними зв'язками об'єднуються такі прийменники цієї групи: біля — близько — коло — поряд (з) — поруч (з), край — кінець, обіч — обабіч — збоку — побіч (розм.) — обік (розм.), напроти — навпроти — проти — супроти — насупроти (розм.), серед — посеред.

Нормативними є конструкції: їхати до міста, йти до школи, завітати до музею, мешкати на вулиці Франка, будинок по вулиці Василенка, надсилати на адресу, мешкати за адресою, серед яких, серед села, навпроти будинку.

V. Прийменники, що передають відношення відповідності

Синонімічний ряд утворюють прийменники: відповідно до, згідно з, залежно від, виходячи з, у світлі, у дусі, у розрізі. Всі наведені прийменники характерні для офіційно-ділового мовлення. Прийменникової сполуки у відповідності до в українській мові немає, вона є калькою російського прийменника в соответствии с.

VI. Прийменники, що передають допустові відношення

Розрізняються сферою вживання синоніми незважаючи на і попри. Прийменник попри використовується тільки у розмовному і художньому стилях. Його стилістично нейтральний синонім не має функціональних обмежень. Не відповідає сучасним нормам української мови вживання у ролі прийменника словосполучення не дивлячись на (результат калькування російського прийменника несмотря па). Слово (не) дивлячись (на) функціонує в сучасній українській мові лише як дієприслівник: Учень відповідав, не дивлячись на дошку.

VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення

Синоніми стосовно, стосовно до, щодо мають тотожні значення. В усному мовленні, публіцистиці, художніх творах переважно вживається прийменник щодо. Прийменникам стосовно, стосовно до, що вирізняються відтінком книжності, надається перевага у науковому й офіційно-діловому мовленні.

ВЖИВАННЯ СПОЛУЧНИКІВ

1. Стилістичне забарвлення сполучників визначає сферу їх функціонування. Більшість з них належить до стилістично нейтральних: /, або, оскільки, якщо, проте, поки, для того щоб та ін. Переважно у книжному мовленні вживаються сполучники: внаслідок того що, завдяки тому що, оскільки, зважаючи на те що, з того часу як. Розмовне забарвлення властиве сполучникам: аби, а що, буцім, оскиїьки, буцімто, одначе, отож, покіль, раз, себто та ін. Як засіб стилізації у художніх творах використовуються застарілі сполучники: заки (поки}, коби (якби), позаяк (бо), прецінь (але) та ін. Поза художнім мовленням ці слова не вживаються.

2. Урізноманітнює мовлення вживання синонімічних сполучників і, та, але, та, проте, однак, одначе (розм.); або, чи; ніби, наче, неначе, як, мов, мовби, немов; коли, якщо, раз (розм.); бо, тому що, через те що; поки, доки; зважаючи на те що, з огляду па те що; щоб, для того щоб, з тим щоб та ін.

3. Відповідниками російського сполучного слова который в українській мові є синоніми який, що, котрий. У науковому та офіційно-діловому стилях перевага віддається словам який, що. У складних реченнях з неоднорідними підрядними використовувані сполучні слова слід варіювати, як-от: Звичайно ухвати складаються із вступної частини, в якій констатується стан питання, що розглядається, і постановчої, яка містить перелік заходів із зазначенням термінів виконання та перелік службових осіб, що відповідають за втілення їх у життя; Зайшов до історичного музею, дивився на речі, що якимсь чином не згоріли в часі, на зброю, що якимсь чином не заржавіла, на книги, які випускалися бозна-як давно і які горталися нроздовж сторіч новими й новими людьми, котрі шукали в них загадки вічного (В. Шевчук).

4. У складнопідрядному реченні сполучник чи сполучне слово мають узгоджуватися з головною частиною.

Українська мова та література

10 клас українська мова квітень-травень

Немає коментарів:

Дописати коментар

Повідомити про порушення